Ти - наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій
І не злічить сліз матерів, дружин,дітей -
Не всі вернулися сини із тих ночей...
Вже багато літ,як прийшли назад додому,
Та до цих пір чує душа війни оскому.
Та до цих пір ще стогнуть ночі,ниють рани,
А у снах - " духи" налітають, мов шайтани.
І знову - середина лютого... І вкотре ми повертаємось пам'яттю до подій тридцятиодно річної давності - 15 лютого 1989 року, дати, що символізувала для тодішніх війсковослужбовців закінчення смертоносної війни у гарячій точці світу - Афганістані.
Олег Леонідович Бламар - наш земляк, що загинув в далекому Афганістані. Бібліотекою проведана годину пам'яті і оформлена виставка - портрет " Афганістан - то біль і смуток, чиєсь обірване життя".
Немає коментарів:
Дописати коментар