субота, 21 березня 2026 р.

Поезія - це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово

 






Поезія – слово!Поезія – пісня,
Поезія – вільна душа.
Де серце розкриле –
Там дума провісна
У віршах безсмертя звіща.
                Д. Тернівський

 

   Серед кращих винаходів людства поезія займає почесне місце. Скільки століть люди намагаються розумом пояснити чудо поезії. Поезія - це зібрані плоди на островах підсвідомості, привезені часом з теплих, часом з холодних країв. Це своєрідна музика, кожна нота якої - частина твого життя. Часто поезія - це сповідь, молитва, порада. Так, чи інакше, крик або шепіт душі, це така собі містика, бо автор відчуває певний зв'язок із надприродним, божественним.

    Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір. Найкращим визначенням поезії є слова Ліни Костенко: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». З цим важко посперечатися. Цінність поезії в тому, що кожен читач знаходить тут щось своє. Вона входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле. Поезія - це музика душі. Проте відчувати цю музику, пройматися нею, пробуджуючи в глибинах власної душі найпотаємніше, непросто. Мистецтво поетичного слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.



пʼятниця, 6 березня 2026 р.

Книжкова виставка - портрет " Єднаймо душі словом Кобзаря"

 


І став для нас Шевченко заповітом,
Безсмертним, як саме людське життя.
Ми будем славить перед цілим світом
Живе й святе Шевченківське ім’я!
              Микола Палієнко
 
    

Є у нашій українській літературі імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас, українців, стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія  вже понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю.

 9-го березня виповнюється 212 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

З нагоди свята у нашій бібліотеці оформлена постійно діюча  книжкова виставка-портрет «Єднаймо душі словом Кобзаря». На виставці представлені книги, які допоможуть відвідувачам доторкнутися до поезії Кобзаря, поглибити знання про життя і творчий шлях поета.

У долі Шевченка важливою є кожна дрібниця. Черпати інформацію про нього можна з розповідей самого поета: автобіографії, повістей, зі щоденника та його епістолярної спадщини, також зі спогадів сучасників. Про біографію Шевченка та його твори є написано безліч статей та наукових праць, які зберігає наша книгозбірня.

 Цікаві факти про поета: 

·                      Тарас Шевченко був талановитим художником - він створив понад 1300 картин, із яких до нашого часу збереглися понад 800. До власних творів поет створював ілюстрації, любив малювати автопортрети. Був обдарованим скульптором.

·                     Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.

·                     Шевченко був невисоким, мав зріст 164 см.

·                      За життя Тараса Григоровича його більше цінували як художника, а не як поета. 

·                      Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв, бувши успішним портретистом.  

·                      За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років. 

·                      Поет любив каву по-віденськи. Але улюбленим напоєм Шевченка був чай, у який він частенько, за спогадами його друзів, додавав ром. 

·                      Улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами. 

·                      Після смерті Шевченка в народі казали, що Кобзар не помер,і що він визволить українців    з кріпацтва. 

·                      1975 року один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка. 

·                      1384 пам’ятники Тарасові Шевченку встановлено у світі. Перший  пам’ятник Тарасові   Шевченку встановили 1881 року в місті Форт-Шевченко. 

·                      Т. Шевченко був не тільки філософом, фольклористом, поетом, політиком, істориком, письменником, етнографом, а також був великим художником. 

·                      Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко створив  український майстер Микола Сядристий.    











Творча гостина

                                   

            

 Якщо людина хоче вишивати,          
 знайдеться в неї голка, нитка, час…
зуміє всі відтінки підібрати,
й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
якщо людина хоче вишивати,
побачить в цьому радість і красу.
і по узорах буде мандрувати,
вишиє на квіточці росу
і створить диво, первозданну казку,
їй усміхнеться сонечко в вікні,
бо відіб’ється і любов, і ласка у хрестиках на білім полотні.

    За вікном уже відчувається ніжний подих весни – яскраво світить сонце, а в повітрі ніби пахне теплом і оновленням. Саме в такий прекрасний день, напередодні Міжнародного жіночого дня, у міському Будинку культури відбувся мистецький захід під назвою «Мистецтво та натхнення» із циклу «Творча гостинна», присвячений творчості, таланту та любові до улюбленої справи.

У заході взяли участь десять талановитих майстринь не лише з міста, а й із сіл Городоцької громади. Вони представили різноманітні вироби ручної роботи, створені з великою любов’ю. Серед робіт були: вишиті нитками рушники, серветки, картини, роботи з бісеру, а також вироби декоративно-прикладного мистецтва. Виставка вражала різноманіттям робіт, яскравими кольорами та майстерністю виконання.

Присутні мали чудову нагоду поспілкуватися з майстринями, дізнатися більше про техніку виконання робіт, почути історії про те, коли і як вони розпочали займатися своєю улюбленою справою.
Захід пройшов у теплій, творчій та натхненній атмосфері.


Наше село Завадинці на заході гідно представила вишивальниця БОЦЯН Л.М.
 Знайомтесь – Любов Миколаївна Боцян, жителька села ЗАВАДИНЦІ, народилась 1.10 1983 року, працювала листоношею, зараз домогосподарка. Хороша невістка, кохана дружина,любляча мати двох красунь донечок та синочка, Закохана у квіти. З весни і до пізньої осені її двір виграє різними барвами квітів.
   Вишивання - це скоріше її хобі. Вишиває в основному бісером, Спочатку хотіла вишити парні ікони для дочок, потім рушники, а тоді вишивка дуже сильно захопила і були вже і картини, і сорочки.
Передає свою любов до вишивки і своїм донечкам.






Щиро дякуємо майстрині за її роботу та бажаємо нових творчих досягнень.