четвер, 23 квітня 2020 р.

Всесвітній день книги

 

Шановні друзі! Вітаємо всіх любителів книги з Всесвітнім Днем Книги та авторського права !!!
# ВсесвітнійДеньКниги # залишайсявдома






вівторок, 21 квітня 2020 р.

Легенди нашого села


 
                    Легенда про джерело

     Небесна блакить, танцюючи з течією, повільно вкривалась пухнастими білими хмарами, що заповнили собою всю криничку. Вода весело дзюрчала, витікаючи з джерела тоненьким струмочком прямуючи до річки повз зелень очерету. Неймовірно чиста, прозора і запашна – кажуть, вже понад сотню років це джерело б’є з глибин у колишньому панському парку.
    Направду, цей парк у селі Завадинці давно вже не парк, а по-народному «Сосни» - пологий, подекуди крутий, схил над річкою Яромиркою. І криничка біля стежки, де найсмачніша в околицях вода, приваблює до себе мешканців довколишніх сіл. У криниці дуже смачна кришталева вода, яка не псується протягом довгого часу. Джерело ніколи не замерзає та не пересихає. У народі криниця вважається місцем сили, а вода її навіть зцілює хвороби.
   
  Розповідають, що вперше на джерело натрапив сам пан Пуласький, гуляючи своїм розкішним парком. Він ногою провалився в землю, та даремно пробував вибратися самостійно, бо при цьому загрузав все глибше. Слуги кинулися на допомогу, і коли вдалося його визволити, з тієї ями раптово вирвалось потужне джерело води.
Відтоді джерело, не перестаючи, било і влітку, і взимку. Поступово вода по канавах та струмочках потрапляла в річку, яка зараз зветься Яромиркою.

середа, 15 квітня 2020 р.

Хай лине у вись передзвін Великодня


      Свято паски недалечко,
      Люди звичай бережуть,-
      Розмальовують яєчка,
      Пишні пасочки печуть.


    Наближається найбільше християнське свято - Воскресіння Христове. Кожна господиня думає про святковий великодній кошик, щоб у ньому була смачна паска, ковбаса і, звичайно, один з головних атрибутів - писанка. Із рецептами випічки пасок, а також порадами як прикрасити і розфарбувати писанки можна ознайомитись на виставці - інсталяції " Великдень: обряди, прикмети, традиції".












пʼятниця, 10 квітня 2020 р.

Легенда про ясен







Легенда про ясена

     Велетенський красень-ясен розрісся на перехресті двох вулиць крихітного хутора. Він, наче сторож, височіє при в’їзді на Золотарку. Старожили припускають, дерево росте тут вже понад сто років і стало свідком багатьох історичних подій. Хоч ясен і порожнистий з велетенським дуплом усередині, щоб обійняти стовбура, не вистачить і трьох людей.
Найімовірніше, з’явився красень тут ще за часів пана Пуласького, який мав тут маєток та оточив володіння алеями ясенів. Однак, з усіх залишився лише цей самотній і німий свідок історії.
Щоправда, є й інша версія того, звідки в селі взялося це велетенське дерево, - містична легенда. Начебто, була у пана молоденька служниця – Катерина. Її краса привабила володаря маєтку і звела з розуму. Та захистити красуню-сироту від зазіхань пана не було кому. Страх дівчини помітив молодий конюх Микола і обіцяв допомогти.
Одного разу, коли пан наздоганяв служницю, яка вирвалась з його загребущих лап, дорогу йому перейшов Микола. Він затримав чоловіка, поки Катерина відбігла далеко. Звісно, пробачити такого пан не міг і наказав вбити конюха, який посмів протистояти своєму володарю. Миколу до смерті забили батогами неподалік маєтку. А через деякий час на тому місці виросло дерево – міцний ясен, листя його тріпочучи на вітрі, наче шепотіло: «Втікай, втікай!».
Катерини після того так і ніхто не бачив. Дехто говорить, що інколи місячними ночами біля ясена можна побачити силует дівчини у білій сукні, яка намагається обійняти ясена, а потім зникає у світанку.
Так і возвеличується ясен – наче грізний захисник, оберігаючи мешканців хутора від вітрів та негараздів, підтримуючи своїм гіллям небо, а корінням мовби сягаючи центру землі.

Весна і жінка між собою схожі


       Віями підсніжників підморгнула весна. Березень надає природі живу силу,а жінкам - чарівність і красу. Коли приходить березень, жінки раптом починають загадково усміхатись і підсвідомо ловити руками промені - маленькі уламки сонця.

А жінка на весну так схожа.
Така ж красива, ніжна, осяйна.
Дзвінка і гарна, світла і пригожа,
Чарівна й щедра, як сама весна.







Працівники культури с.Завадинці провели літературно - музичне свято " Весна і жінка між собою схожі".

          

Мовний вернісаж


     
    Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцініше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика,фарби, буття, сучасна, художня,інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
О.Гончар


21 лютого в Міжнародний день рідної мови бібліотекою проведено мовний вернісаж " Яка чудова українська мова" та оформлено книжкову виставку








- свято " Мова - духовний скарб нації".

середа, 8 квітня 2020 р.

Флешмоб " Подаруй свого ангела Героям Небесної Сотні"


Не плачте, мамо...
Я - в Небесній Сотні...
Я за Вітчизну голову поклав...
Я знаю, мамо,гірко Вам сьогодні -
Я ж бо живим вернутись обіцяв.
Працівники культури с.Завадинці організували флешмоб " Подаруй свого ангела Героям Небесної Сотні".










Свіча скорботи


Сьогодні ,20 лютого, - День Героїв Небесної Сотні. Цю дату запроваджено Указом Президента України на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян,які віддали своє життя під час Революції гідності( листопад 2013-го - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії,відстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Працівники культури с.Завадинці вшанували пам'ять героїв Небесної Сотні годиною пам'яті " Свіча скорботи". До заходу оформлено виставку - реквієм " Герої не вмирають!"








Виставка - портрет " Афганістан - то біль і смуток"

Ти - вічний біль, Афганістан,
Ти - наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій
І не злічить сліз матерів, дружин,дітей -
Не всі вернулися сини із тих ночей...
Вже багато літ,як прийшли назад додому,
Та до цих пір чує душа війни оскому.
Та до цих пір ще стогнуть ночі,ниють рани,
А у снах - " духи" налітають, мов шайтани.
І знову - середина лютого... І вкотре ми повертаємось пам'яттю до подій тридцятиодно річної давності - 15 лютого 1989 року, дати, що символізувала для тодішніх війсковослужбовців закінчення смертоносної війни у гарячій точці світу - Афганістані.
Олег Леонідович Бламар - наш земляк, що загинув в далекому Афганістані. Бібліотекою проведана годину пам'яті і оформлена виставка - портрет " Афганістан - то біль і смуток, чиєсь обірване життя".





Акція " Подаруй бібліотеці книгу"

Не викинь книгу на смітник!
ЇЇ віддай в бібліотеку,
Бо книга - скарб,
У ній для тебе
Думок і висловів квітник.
У ній поета віршів море,
Кохання, радість,смуток,біль...
А ще невіданні простори
Письменник відкриває в ній.
Тож дурно книгу не змарнуй -
БІБЛІОТЕЦІ ПОДАРУЙ !!!
14 лютого в Міжнародний день дарування книжок бібліотеку відвідали її акнивні користувачі з подарунками.
Книги бібліотеці подарували : Ганна Пипа, Інна Сидоренко, Наталя Борис,Євгена Прубняк.
Щиро дякуємо усім хто долучився до акції" Подаруй бібліотеці книгу", подаровані ними книги обов'язкого знайдуть свого вдячного читача.