середу, 26 квітня 2023 р.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі!

 

Сьогодні в Україні відзначають 37-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.

Вночі 26 квітня о 1:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. Першими жертвами аварії стали 2 працівника станції, а остаточну кількість загиблих навряд чи коли-небудь буде названо.

Після 37 років з дня аварії на АЕС у Чорнобилі її причини залишаються лише теоріями.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня-жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.













середу, 19 квітня 2023 р.

День проліска


 

Нарешті ми дочекалися весни, а з нею – пробудження природи. На лісових галявинах і в парках з’явилися «перші квіточки весни – пролісковий цвіт». Символи надії, тепла і краси.

Англійці навіть позначили на честь цієї рослини особливий день в календарі -  День проліска, який вперше відсвяткували  19 квітня 1984 року. Відтоді це ніжне та красиве свято відзначають в багатьох країнах світу.

У тендітної  квітки є безліч народних назв: англійці іменують пролісок «сніговою краплею», «сніговою сережкою»; німці - «сніговим дзвіночком»; чехи -  «сніжинкою»; українці - «білявка, снігурка, козулька, білосніжка, мартівка».

Всього у світі налічується близько 20 видів пролісків, які відрізняються за формою, забарвленням і навіть ароматом. В нашій країні ростуть 3 види цієї квітки, які занесені до Червоної книги України як рослина, що зникає.

Саме тому наша бібліотека пропонує всім долучитися до свята Проліска і нагадує, щоб милуватися цією красою в майбутньому – бережіть її, не рвіть її сьогодні!

Тендітна весняна квітка надихала на творчість багатьох митців: художників (С.Ю. Жуковський «Підсніжники», Д.Г. Россетті «Проліски», Л. Скрипченко «Підсніжники»); композиторів (П.І. Чайковський цикл «Пори року»: Квітень. Підсніжник», Олейніков А. Пісня «Пролісок»);  а також письменників та поетів.

До вашої уваги – добірка літературних творів, в яких згадується чудова квітка - першоцвіт.  Яскравого вам, весняного читання!



Червона книга України

Червона книга є офіційним документом, що відображає сучасний стан видів рослин і грибів України, які перебувають під загрозою зникнення, або потребують охорони. У книзі знайдете відомості про 857 видів, в тому числі   про проліски.


Л. Українка «В магазині квіток» (збірка «На крилах пісень»)

Відома поетеса яскраво зобразила прихід весни-чарівниці.  Проліски у неї -  уособлення природної краси, їх місце на галявині у лісі.  За квітковою символікою, проліски позначають тендітність, делікатність, вразливість. Сільську дівчину, головну героїню твору, поетеса порівняла саме з цією квіткою.


Г.К. Андерсен «Пролісок»

Пронизлива розповідь про маленьку відважну квіточку і її жагу до життя і любов до світла. Про те, як  нелегко бути першим і зробити перший крок. Вона навчає  бути стійкими, як пролісок,  і вірити в себе, в свої започаткування.


П. Грабовський «Пролісок»

Перша збірка  поезій П. Грабовського «Пролісок» - це вірші, присвячені коханій жінці Надії Сигиді, почуття до якої поет проніс через усе життя: « Такої певної, святої, Такої рідної, як ти, Такої щирої, простої, Вже більше, мабуть, не знайти…». Збірка оригінальних поезій, як назвав її він сам. Ліричні вірші сповнені спогадами, роздумами, ніжністю і смутком.



А. Процайло «Тьма і проліски»

Бунтівна юність, помилки молодості, нещасливі стосунки, докори батьків, зрада коханого. Що ще піднесе їй життя?..  Почати все з чистого аркушу, зустріти того, хто мріяв про неї все існування. І знову відчути запаморочливий запах пролісків.





Блакитноока «Проліски для Крижаної королеви»

Молодіжна проза від письменниці-початківця. Легка, ніжна, трепетна історія кохання. Крига товстим шаром скувала серце головної героїні.  Але вона не втрачає надії на краще, вірить у перемогу тепла і любові над холодом і непорозуміннями!


Великодні гаївки

 


Гаївки – обрядові весняні пісні у супроводі дівочих хороводів. Вони є невід’ємною частиною християнської культури, хоча виникли ще в далекі язичницькі часи.

День воскресіння природи у наших пращурів був святом зустрічі Гайбога і богині Гаї. В цей день у священних гаях понад річками, де стояли зображення кумирів, яким поклонялися наші предки, молодь співала гаївки. Поруч із зображеннями кумирів ставили квіти, рушники та писанки. Традиції Великодніх забав та тексти гаївок передавалися із покоління в покоління. В дохристиянських гаївках відтворювався процес посіву, саджання в землю всякого зела, його росту та збирання врожаю. У християнських традиціях гаївки відображають радість весни та Воскресіння Христового.

    Христос Воскрес! Радіє світ приходові весни, пробудженню життя, з дзвіниць церковних передзвонюються голосні та мелодійні дзвони. Із барвистими, ошатними кошиками до церкви прямує гурт людей, щоб поклонитися Христові.
Слова “Христос Воскрес!” мають велику силу у народній уяві. Згідно з легендою, від дня свого воскресіння Спаситель посадив у підземелля(під скалою, де був його гріб) головного сатану і наказав йому гризти 12 залізних ланцюгів, 12 залізних дверей та 12 залізних замків, Якщо сатана перегризе все це від одного Великодня до другого – тоді буде кінець світу. Сатана спочатку перегриз замки, потім двері, і ось-ось перегризе останній ланцюг. У цей момент заспівали люди “Христос Воскрес!”. Всі замки, двері і ланцюги знову відновилися, і нечистий мусів починати все спочатку. А якщо настане такий час, коли люди перестануть співати “Христос Воскрес!”, тоді сатана перегризе останній ланцюг і буде кінець світу.

Великдень – цілковита перемога весни над зимою, життя над смертю. Це одне з найбільших після Різдва Христового свят у християнській релігії, яке називають Паскою. В цей день на світанку наші предки прямували до церкви. Спочатку відбувалася служба Божа, під час якої виносили святу Плащаницю. Присутні християни з хоругвами і співом обходили навколо церкви. Зі сходом сонця церковний хор починав співати “Христос Воскрес із мертвих...” Обзивалися три дзвони, сповіщаючи про те, що пора нести паску для освячення. Традиційно до кошика клали бабку, сир, масло, домашні ковбаси, яйця, писанки, хрін, сіль, паску, заквітчану барвінком. Після освячення великоднього кошика сім’я прямувала додому. Урочисто сідали до столу. Освячене яйце розрізали на частини – скільки було людей за столом.

Пополудні, після великодньої трапези, розпочиналися молодіжні забави. Молодь збиралася біля церкви. Дітвора бавилася в “жмурки”, “гойданку”, “млинець”, “лавку”. Особливо полюбляли гратися в “цоканє” (биття яєць). Той, кому вдалося розбити яйце суперника, забирав його собі. Парубоцькі ігри (“піп”, “чорт”, “харлай”, “бити лупака”, “довгої лози”, “шила бити”, “кашу варити” та ін.) показували змагання у спритності, швидкості і силі. У дівочих (“кострубонька”, “мак”, “кривий танець”, “жельман”, “подоляночка”, “шум”, “вербова дощечка”) – випробовувалися художні здібності учасниць, вміння танцювати та співати, перевтілюватися в певний художній образ. Зустрічаючи весну-красну, вимощували руками дощечку, виспівуючи при цьому “Вербовую дощечку” вітали її жученьковою музикою (“А в нашого жученька”), загравали з хлопцями (“Коло млина долина”).  Cтарожили пам’ятають, як ще до середини 40-х років місцеві парубки в центрі села монтували гойдалки-“колиски”, на яких впродовж Великодніх свят колисали дівчат. На другий і третій день Паски влаштовували танці з музикою і до пізнього вечора сільська молодь забавлялася.

   На засіданні клубу " Ріднокрай", що створенний на при нашій бібліотеці , лунали завадинецькі ягілки ( гаївки).



вівторок, 4 квітня 2023 р.

ЇЇ величність книга




   На початку квітня діти і дорослі всього світу святкують день народження дитячої книги. Свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги, відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

         З моменту появи на світ людина починає вчитися. Вона вчиться ходити, говорити, пізнає навколишній світ. ЇЇ вчать сонячний промінь і метелик, який сів на квітку, кумедна картинка і добра пісня, весела гра і улюблена книга.

       Книга! Вона поруч із самого народження. Перші казки, вірші читають нам мама і тато, братик і сестричка. Книга розповідає нам про казкових богатирів, про шкільне життя, про далекі країни. З книгою кожен із нас може мандрувати в минуле і в майбутнє. Про все на світі розповідає книга.

    Серед безлічі книжок - давніх та сучасних, серйозних та веселих - найкращі написані для дітей. Дитяча книга – це сонячний зайчик, бо є світлою і радісною.

Шановні друзі! Рекомендуємо вам почитати своїм дітям наступні шедеври дитячої літератури:

Алан Мілн – «Вінні Пух»,  Льюіс Керролл - «Аліса в країні Чудес» ,                Астрід Ліндгрен – «Пеппі Довгапанчоха», «Пригоди  Малюка та  Карлсона»,     Туве Янссон – низка книг про Мумі-троля,

 Даніель Дефо –«Робінзон Крузо», Джеральд Даррелл - «Моя сім'я та інші тварини», Рональд Дал «Чарлі і шоколадна фабрика»,

 Памела Ліндон Треверс «Мері Поппінс», Джанні Радарі «Пригоди Чипполіно», «Золотий голос Джельсаміно», Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц», Джеймс Крюс – «Тім Талер,або Проданий сміх» , Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра »,  Джонатан Свіфт «Мандри Гуллівера»,  Редьярд Кіплінг – «Книга джунглів»,  Роберт Луїс Стівенсон «Острів скарбів»,  Жуль Верн «П'ятнадцятирічний капітан», «Діти капітана Гранта», Джоан Роулінг – серія книг про Гаррі Потера.

                   Найкращі твори української дитячої літератури:

Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки»,  Наталя Забіла «Ясоччина книжка»,  Марія Познанська «Любій малечі про цікаві речі»,  Микола Трублаїні «Крила рожевої чайки»,  Анатолій Костецький «Мінімакс кишеньковий дракон, або День без батьків», Оксана Іваненко «Лісові казки»,

Олександр Дерманський «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги», Марина та Сергій Дяченки – «Пригоди Марійки Михайлової», Леся Вороніна «Таємне товариство боягузів», Ніна Воскресенська «Легенда про Бовдура Великого» , «Дивовижні пригоди Наталки в країні часу», Марина Павленко «Лісовичок повертається».

        І знаєте що? Перечитування цих вічно актуальних історій буде надзвичайно корисним не лише для дітей, а й для вас, батьків!

    Святкування Міжнародного дня дитячої книги є наглядний показник того, що книга, яка створена саме для дитини,має великий вплив на формування її характеру та становлення як людини. Дитячі твори ― це дивовижний та безмежний чарівний світ, який діти відкривають для себе саме завдяки книзі. Тож у Міжнародний день дитячої книги бажаємо, аби на ваших книжкових полицях завжди було багато цікавих книг!





Мудрість світу - книга

 


Тиждень читання дитячого 

 В березні ми відкриваємо, 

Книжку, хвилюючись трішки, 

Палко зі святом вітаємо. 

Бібліотеки чекають 

Друзів своїх, читачів, 

Стежку до знань відкривають, 

Безліч даруючи див…

 

  Шумно, весело, цікаво…Так  коротко  можна охарактеризувати Тиждень дитячого читання, що проходить в нашій книгозбірні. В ці дні  до нас поспішають всі, хто любить і цінує книгу, щоб знову і знову довести, що її роль в нашому житті важлива. 

 Сила книги безмежна. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя. Книга – мудрий друг, який не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і подорожі, про навколишній світ, про різні чудеса.

 Тиждень дитячого читання проходив під гаслом «Читайте українське».Тиждень розпочався літературною book – симпатією: «Величність Книга запрошує на Книжкові іменини», де протягом тижня відбулася презентація виставки кращих книжкових новинок українських авторів "дивосвіт скарбів книжкових". Протягом Тижня юні користувачі познайомилися з цьогорічними книгами – ювілярами та письменниками – ювілярами. Завершився тиждень літературною забавлянкою «Книжкове попурі».