День героїв

 

Щорічно 23 травня українці відзначають неофіційне свято - День Героїв України.    

Це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Передусім це свято лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

     Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому що в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України XX століття:

·         З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський (родом з Полтавщини);

·         25 травня 1926 року в Парижі від кулі більшовицького агента загинув головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра (родом з Полтави);

·         23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця (родом зі Львівщини).      

    Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали до лав: руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського ,Української Галицької Армії Мирона Тарнавського ,Січових стрільців Дмитра Вітовського Армії Української Народної" Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії ,членів визвольного руху шестидесятників активістів Небесної сотні, воїнів АТО.

Цього дня Україна вшановує пам'ять всіх героїв, які відстоювали її суверенітет і незалежність і просто зараз ведуть боротьбу проти російської армії за нашу свободу. Це горде і одночасно сумне свято - багато українських героїв розплатилися життям заради своєї країни.

В цей день ми вшанували і наших Героїв :

         Дикунця Богдана Феофановича та Сторожука Святослава Леонідовича.

Пам’ятаємо… Шануємо…Вклоняємося…

Вишиванка - поема життя, закодована вічність в узорах.

                                                            Одягнімо вишиванки, друже,

                                                            Хай побачить українців світ —

Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.

Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.

 Українську вишиванку часто називають молитвою народу. Вона є справжнім оберегом свого власника, наповнює його світлом, красою, здоров’ям і любов’ю. Не дарма ж кажуть: в сорочці народився – значить поталанило. Тому вишиванка – це не лише одяг, а й певне таїнство, яке вершить долю людини.

  Кожен вишитий елемент має своє магічне значення. Найпопулярнішими є зображення води, сонця, калини. Всі вони символізують енергію, силу, красу, необхідну для життя й добробуту.  Вишиті елементи знаходять своє місце на комірах, рукавах та манжетах. Саме в цих місцях вишиванка найміцніше прилягає до тіла. Тому існує повір’я, що вишиту сорочку потрібно оздоблювати зі світлими думками, бажаючи її власнику тільки добра.    На сьогодні вишиванка стала популярною не тільки в свята, а й у звичайні будні. Її краса пройшла крізь віки, але досі надихає не лише українців, а й світових дизайнерів. Вже не рідкість побачити елементи українського орнаменту на глянцевих сторінках відомих брендів. Певно, таки випромінює наша вишита сорочка якусь магічну чарівність. 

День вишиванки - стає всеукраїнським святом, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції і об’єднати українців навколо спільного символу – вишиванки.  

День Матері

 

День матері - свято любові і поваги, і єдиним справжнім подарунком у цей день є вираз взаємної любові! Це чудове свято відзначається у травні, бо це місяць Пречистої Діви Марії. У травні, коли природа-мати одягає землю у пишне зелене вбрання, люди висловлюють подяку материнській любові і відзначають День Матері. У цього свята давня і цікава історія. Пов'язана вона з долею американки Анни Джервіс. Дівчинка рано втратила найдорожчу у світі людину - МАМУ. На її клопотання 1914 року Конгрес США встановив нове державне свято - День Матері.  1929-го року з ініціативи Союзу українок започатковано цей урочистий день на Галичині. Відтоді у другу неділю травня День Матері відзначається дуже широко.

Безумовно, День матері - одне з найбільш зворушливих свят, тому що всі ми з дитинства і через все життя до своїх останніх днів несемо в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї матері, яка все зрозуміє, пробачить, притисне до серця і буде самовіддано любити свою дитину незважаючи ні на що.

День матері - сімейне свято, і це важливий момент у вихованні дітей. Саме діти повинні пізнати, відчути, ким є для них мати, що зробила вона для них і якої пошани заслуговує. У щасливої матері зростають щасливі діти, тому давайте робити життя наших матусь прекрасним! У цей день від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом! Для вас, любі матусі, найкращі квіти, найщіріші побажання, найніжніші поцілунки!

Наша бібліотека  також не залишилася осторонь цього прекрасного свята. 

День матері зустрічали в родинному колі Жінки-берегині роду Петльованої Ганни Семенівни.

Двоє синів Ганни Семенівни зараз служать в ЗСУ. А про матір дуже влучно сказала наша Ганна Травнева:

Про таких людей кажуть вичерпно:"Сіль землі".

Щира,добродушна,світла душею людина ..

Мати,яка чекає свої синочків з Перемогою

Дякуємо за гостину,найкраща Матусю!

Матусині роки-пташата,

У вирій злинули вони.

Дорослі діти Й онучата,

І правнучата-цвіт весни.

Щаслива мама невістками,

Ніхто"свекрухо" не сказав.

Все вміють вправними руками...

Скотилась радісно сльоза .

Сини-це особлива гордість.

Найкраща,найдорожча мить,

Та розпочалась чорна повість

І в мами серденько болить.

І лине мамина молитва

До Господа,під небеса,

Бог з нами.Переможна битва.

Хай ворог зникне ,як роса.

Хай буде мир у нашім краї,

А Вам здоров'я,сонця,сил.

Нехай духмяним караваєм

Зустріне маму кожен син.

Без Вас би не було поета

І не світився б білий світ.

Нехай Господь на цій планеті

Вас береже ще многі літ!

13 травня - Всесвітній День кульбаби

 А чи знали ви, що кульбаба – це саме та квітка, яку впізнають практично всі. Адже вона проростає майже всюди. Та насправді у світі налічується понад дві тисячі видів кульбаб! Тому навіть не кожен експерт може їх розрізнити.

Ця жовта квітка найперше цікава тим, що після квітнення, кульбаба перетворюється на пухнасту кульку з насінням. Багато людей вважає ці дві стадії розвитку – різними рослинами!

Якщо вас раптом вжалила оса або бджола, то шукайте кульбабу! Ця квітка допоможе полегшити біль. Для цього достатньо зірвати її і помазати схожим на молоко соком місце укусу. Вже через 5-7 хвилин біль або зникне повністю, або сильно ослабне.

Кульбабу лікарську застосовують для поліпшення травлення, як засіб, який збуджує апетит і додає силу, при діабеті, авітамінозі. Нею лікують анемію, серце, нирки, кишечник, порушення обміну речовин. Народна медицина заявляє про протипухлинну властивості кульбаби лікарської.

У кульбабі міститься: кальцій, залізо, фосфор, калій і вітаміни A, B, C , Е, також білки до 5%. У коренях деяких кульбаб міститься каучук (з каучуку виготовляють шини для транспортних засобів). Молоді стебла і листя кульбаб містять вітамін B2. Листя ж кульбаби використовують в косметиці: з нього готують маски, воно живить, зволожує і омолоджує шкіру.

Кульбаба здавна використовувалася в їжу різними народами. Її вживали перші поселенці на Американському континенті. Більшість народів вважають кульбабу бур'яном, а в Китаї її називають овочем, оскільки тут вона дуже часто вживається для приготування різних страв. З бутонів кульбаби готують варення, яке має золотисто-жовтий колір, густу консистенцію, має сильний аромат і різкий смак. А з підсмажених коренів кульбаби роблять напій, який може служити сурогатом кави.

В Італії кульбаба – дуже популярна і улюблена їжа. Тут страви з кульбаб можна знайти в меню багатьох ресторанів, їх навіть подають до весільного столу.

З пелюсток кульбаб роблять алкогольні напої. Для прикладу, у бельгійському місті Оі з цих рослин виготовляють пиво, а також додають їх у паштет. Бельгія загалом є однією з рідкісних країн, яка культивує кульбабу у великих кількостях. Більше того, з кульбаб роблять вино! З давніх часів на Британських островах виготовляють дуже популярне в Англії вино з квіток кульбаби. У своїй відомій повісті "Кульбабове вино" фантаст Рей Бредбері згадує про це.

День Європи

 

  Президент України підписав указ згідно з яким 9 травня Україна відзначатиме День Європи, як це робить Європейський Союз.

 Глава держави зазначив, що цього дня українці вшановуватимуть історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм та переможуть рашизм.

Це буде День Європи, яка підтримує українців усі дев’ять років російської агресії повномасштабного вторгнення. Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися на всіх напрямах.

"Це буде День Європи – нашої союзниці. Це буде День Європи – нашої, частиною якої Україна завжди була, є і буде".

 Раніше це свято в нашій країні не мало фіксованої дати, його відзначали щороку в третю суботу травня.

    Ми українці, живемо в самому серці Європи і відчуваємо себе її часткою. Україна обрала свій шлях у Європейську спільноту і бачить своє майбутнє в європейській інтеграції.

8 травня - День пам'яті та примирення

 

             Щороку 8 травня в Україні та світі відзначають День пам’яті та примирення.

Друга світова війна 1939–1945 років стала найбільшою трагедією загальносвітового масштабу у ХХ ст. Забравши десятки мільйонів життів, зламавши долі сотням мільйонів людей, зруйнувавши вщент цілі міста й навіть країни, вона проклала свій кривавий шлях також і Україною.

Фронт двічі прокотився землями України — спочатку із заходу на схід, потім зі сходу на захід. Мільйони українців поклали життя заради перемоги над нацизмом і відновлення миру. Мільйони зазнали поневірянь під час і після завершення війни, яка давалася взнаки впродовж наступних десятиліть і є відчутною до сьогодні.

Зламані долі тих, хто опинився у таборах чи у вимушеній еміграції вже після завершення війни, вибухи боєприпасів, які з часів війни таїлися в землі, а потім калічили й убивали вже у мирний час, важкі хвороби й тяжкий тягар суму за загиблими по сьогодні не відпускають людей у всьому світі.

Друга світова війна стала найбільшою трагедією людства у ХХ ст. Про неї слід пам’ятати, бо війна не повинна повторюватися. Ніколи знову!

На жаль, нині це гасло не спрацювало.  Вкотре. Знову.

Українське і світове «Ніколи знову!» не зупинило російських агресорів з їхнім «Можем повторить».

І росіяни повторюють. А українці зупиняють.

Росіяни прагнуть зруйнувати мир і славлять війну.

Українці нищать війну і боронять мир.

Не забудемо ми воїнів нашого села.  Золотими літерами вписані їх прізвища та імена в книзі  «Пам’яті».