Історія села

Завадинці – село Великояромирської сільської ради Городоцького району, розташоване в низовині, якою протікає річка Яромирка, що 
впадає в річку Смотрич. 
Вірогідно, що Завадинці засновані в ХІV столітті. В основі назви села лежить слово «завада», тобто перешкода. Це пов’язано з оборонними заходами феодалів. Литовці спорудили дерев’яні завади на шляху нападів поляків, біля яких і виникло с. Завадинці. 
За документами Кам’янець-Подільського науково-історичого архіву, Завадинці вперше згадуються в 1451 року. 

Народні легенди, що прийшли до нас з давнини, стверджують, що назва села Завадинці походить від прізвиська Завада, першого поселенця у цих місцях. Завадою називали дитину, яка заважала в домі. Це прізвисько так і відбилось на дорослій людині, і вона стала писатись Завада – Завадою. В 1451 році в селі уже налічувалось 18 господарств. Оскільки Завада перший поселився на цих землях, то його обійстя назвали Завадин двір. Згодом, з роками поселення розширювалось, змінювалась і назва села. 
На початку ХVII століття Завадинці належали Казимиру Рудзиневському. Біля 1743 року придбав цей маєток князь Август Чарторійський, воєвода руський, і приєднав його до Сатанівського тракту. Пізніше маєток перейшов у спадок до Ізабелли Любомирської. 
Досить цікавим є такий історичний факт. В кінці ХVII столітті Завадинці перейшли у власність поміщика Ігнатія Гадомського. У ХІХ столітті селом володів пан Родомирський, який кріпаком побудував на Саджавці гуральню і цукеркову фабрику. Ці підприємства Родомирський дав у придане дочці Розаліт, що вийшла заміж за Каземіра Пулавського. Пулавський боявся, що не залишиться робочих рук на панщині в полі і зруйнував даровані підприємства. Дубову він програв у карти магнату Журавському.
Казимір Пулавський був істориком і археологом. У 1882 році, займаючись розкопками на околиці західної частини Завадинець (урочище Левада), він знайшов гробницю, закриту важкими кам’яними плитами. В гробниці було знайдено кістки людей, уламки глиняного посуду, кам’яні та кремінні знаряддя (ножі, молотки, шила). Поруч знайшли ще гробниці. В одній із них знаходився меч, довжиною 55 сантиметрів, шматочки засохлої фарби – охри. Завадинецький курган є одним з найдавніших із досліджених. 
Пан Пулавський в 1918 році, коли змушений був емігрувати до Польщі, забрав з собою значну колекцію зібраних місцевих старожитностей, яка сьогодні представлена у Варшавському національному музеї. 
Панський двір-палац височів у центрі села до 1924 року. Потім його зруйнували. Через 52 роки на цьому місці побудували школу, в якій навчання розпочалось у 1977 році. 
З панських приміщень залишилось ще одне. При дорозі на капітальному льохові поряд із магазином. 
Пани володіли також трьома водяними млинами, що працювали на річці Яромирка. Один був розміщений на границі Малої Яромирки, інший на границі Сирватинець, а ще один – внизу, де збудовано нову школу. Після селянських заворушень 1905-1907 років пан продав млини заможним селянам: Шараварському Щепану та Мазуру Йосипу. Після 
революції і смерті Мазура Йосипа млин переходив від одного мельника до іншого, поки не розвалився. В млині Шараварського Щепана мельником залишився його син Шараварський Антон. Потім млин було передано в користування колгоспу «Червона нива». Від колгоспу мельником тривалий час працював Козирський Броніслав, а після нього Нагуляк Микита. В 1950 році млина розвалили. На границі з Малою Яромиркою млин розвалився наприкінці ХVIIІ століття. 
У селі був чудовий панський парк з алеями, у ньому переважали такі породи дерев як граб і сосна, тому і назвали його «Сосни». Та для селян парк був недоступний. 
Ще у 1882 році на місці старої корчми, поблизу церкви, громада за свої кошти побудувала школу. 
Радянська влада була встановлена в селі весною 1919 року. У 1921 році був створений комітет незалежних селян, організаторами якого були Коваль Федір і Залуцький. У 1925 році була створена комсомольська організація з секретарем Нагуляком Василем. Колективізація почалась на селі в 1929р., а закінчилась у 1933 р. 
Перший колгосп називався «Червона нива». У 1936 році він був перейменований на колгосп імені Любченка, а у 1939 році на «Заповіт Леніна». Головами колгоспів працювали: агроном Лисаківський, Надвиничний та інші. 
У 1950 році об’єднано два сільськогосподарські підприємства «Серп і Молот» х. Золотарка та «Заповіт Леніна». Головою тоді працював Сторожук Тихон. У 1961 році пройшло укруплення районів і с. Завадинці приєднали до                        с. В. Яромирка, об’єднавши два колгоспи «Жданова» та «Заповіт Леніна». На посаді укрупненого колгоспу залишили головою Сіканевича С.Л.. Він керував колгоспом з 1959 по 1977 рр. Потім з 1977 по 1995р. головою був Попіль С.В., а з 1996 по 2004рр. цю посаду займав Гуменний В.С.. З 2004 по 2006 рр. господарством керував Терещук В.О..


На території села Завадинці є школа, дитячий садок «Сонечко», ФАП, бібліотека, сільський клуб.

Немає коментарів:

Дописати коментар