Українська державність - мій Символ, моя Віра, мій Вибір

 

В українську державність ми віруємо,

українську державність ми сповідуємо,

в її неминучості ми переконані.

 Для нас вона є до певної міри живою реальністю,

бо ідею її ми носимо в серці,

бо її духом, потребами овіяно все життя…

Симон Петлюра

 

15 липня Україна відзначає День Української Державності, який збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

Саме хрещення Київської Русі князем Володимиром Великим у 988 році стало ключовою подією, яка не тільки інтегрувала Україну в європейський християнський світ, а й заклала основи для розвитку державності.

Історія українського державотворення є значно давнішою, ніж здається на перший погляд. Вона сягає часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Української козацької держави (Гетьманщини), Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Кожен з цих етапів був важливим кроком у становленні української ідентичності та боротьбі за суверенітет.

В умовах повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України, значення Дня Української Державності зростає багаторазово. Це свято нагадує світу і нам самим, що Україна — це не штучне утворення, а країна з глибоким історичним корінням, давніми традиціями та неперервною історією державотворення. Це відповідь на російські наративи про "вигадану державу" і підтвердження нашого права на самовизначення.

День Державності є символом нашої стійкості, волі до свободи та невпинного прагнення жити у власній, незалежній державі. Він об'єднує всіх українців навколо спільної мети — захисту суверенітету та розбудови сильної, демократичної України.

    З нагоди відзначення цієї дати в нашій бібліотеці оформлено інформ-сеанс «Українська державність – мій Символ, моя Віра, мій Вибір», де користувачі зможуть переглянути матеріал про історичні етапи українського державотворення упродовж майже півтора тисячолітнього періоду нашого минулого до сьогодення, проаналізувати важливі в цьому процесі історичні факти, події та документи, ознайомитися з шляхом боротьби, випробувань, розвитку української держави та її багатомільйонного народу.

Зберемо воєдино всю свою родину

                                                          Родина, рід – які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами гілочки,

На дереві, яке стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це батько, мама, прадід твій і дід.

Родина – символ вірного кохання, щоденного спілкування, поваги, тепла та вдячності. Вона є невтомною берегинею моральних чеснот, давніх звичаїв та традицій.

Родина для кожного надзвичайно важлива! Саме рідні завжди підтримають у важку хвилину, порадіють успіхам. Ніде не відчуваєш себе так добре як у колі найрідніших людей.

Кожен народ має свої традиції та звичаї, які особливо стосуються  сім’ї.

З нагоди Дня родини ми підготували для своїх користувачів книжкову виставку «Зберемо воєдино всю свою родину». Тут знайшли своє місце книжкові новинки, а також книги, які вже вподобали наші користувачі.

Мандрівка в зелену аптеку

  Важливо з самого дитинства вчитись розуміти і бачити красу природи. Впізнавати рослини, дерева і кущі в " обличчя", бути здатними читати "зелену"книгу довкілля. 

   Куди б ми не пішли – чи то до лісу, чи то на луки, поле, скрізь нас зустрічають рослини . А що ми знаємо про них? Мабуть, не так уже й багато. А про них варто знати більше. Останнім часом винайдено багато лікувальних властивостей рослин. Лікарські рослини є тим місточком між людиною і природою, тією рятівною соломинкою, за яку хватається хворий.

Ми із дітьми вирішили помандрувати довкіллям і познайомитися із найпоширенішими лікарськими рослинами нашого села.

Калина (кущ) -  Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай.Свіжі ягоди з медом та водою вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, мають заспокійливу дію. Соком калини очищають обличчя, щоб рум'янилось.

Горобина (кущ)– сухі плоди, сік свіжих ягід і квітки горобини застосовують при дизентерії.Водні відвари вживають як мочегінний, жовчегінний і кровозупинний засіб.

 Липа(дерево) -  Здавна липовий цвіт у вигляді гарячого настою вживають як потогінний засіб, добре ним полоскати горло, особливо при ангіні, використовується як засіб проти застуди і кашлю. Також липовий чай використовується у косметиці.

 

Звіробій(трав.) -  Засобом від 99 хвороб називають звіробій в народі. Він має протимікробну дію.Він цілющий у свіжому та сухому виді. Готують із трави звіробійне масло, яке застосовують у компресах для лікування ран, опіків. Свіжу траву звіробою розтирають і прикладають при ударах. Добре допомагає при грипі, коли болить  голова.

 

Подорожник(трав.)  -  це рослина, яка росте при дорозі. Листя подорожника використовують щоб, швидше зупинити кров. Сік із подорожника покращує апетит. Насіння  використовують  при захворюванню шлунка.

 

Кульбаба (трав.) -  використовують як квіти так і коріння. Вони покращують апетит, регулюють  роботу шлунка, лікують цукровий діабет. Із квітів готують варення, салат, супи. В косметиці використовують як засіб видалення веснянок.

 

Ромашка(трав.)  -  нею промивають різні рани, полощуть горло, п'ють чай, якщо болить живіт. Використовується у косметиці.

 

Шипшина(кущ) -  плоди дуже багаті на вітаміни. Вживають відвари, чай при всіх важких хворобах, коли камінь або пісок у нирках, після операції.

 

Каштани (дерево) -   з плодів роблять настої, а потім стирають ноги та руки, коли болять.

 

Кропива(трав.)  -  має багато вітамінів. Відвар з кропиви являється гарним засобом для укріплення волосся на голові.

 

Деревій(трав.)  -  сік деревію з медом вживають для покращення апетиту, покращення обміну речовин, при хворобі печінки, сам сік використовують як кровоспинне.

Лопух(трав.)  -   листя лопуха прикладають до суглобів для знеболення. Відваром з кореня лопуха  миють волосся, щоб не випадало.

 

Материнка(трав.)  -  п'ють напій з материнки при хворобі шлунка, кишечника, горла, при простудних  захворюваннях, від зубного болю.

 

Нагідки(трав.)  -  застосовують при порізах, язві, лишаях, хворобі очей, печінки, шлунка, золотусі.

 

Верба(дерево)  -  кора застосовується як кровоспинний, дезінфікуючий засіб. При болях в ногах  використовують ванни. При опіках застосовують відвар з молодих гілочок верби.

Дуб(дерево) - у напої з жолудів є бета-каротин, крохмаль, ефірні масла. Такий напій корисний для серцево-судинної системи людини, при розладі шлунка і хронічних захворювань травної системи.

 

Береза(дерево) - Лікуватися можна соком, листям, бруньками і навіть корою. Сік корисний при захворюваннях жовчного міхура. Березовий сік допоможе впорається з втомою, авітамінозом, слабкістю, відновить сили організму.

 

Сосна(дерево) - у пригорщі зелених шишок сосни вітамінів та мікроелементів більше, ніж у кілограмі імбиру та лимонів разом узятих.  Сушену хвою використовують для лікування простудних недуг — кашлю, нежиті, ангіни, трахеїти і бронхітів, ГРВІ та грипу.

 

Смородина(кущ)- чорна смородина містить дубильні речовини, солі калію, вітамін С та ефірну олію,  стимулює травлення, роботу підшлункової залози, печінки, нирок та селезінки. Рекомендується лікарями як системний протизапальний засіб.

 

Бузок(кущ)-Лікувальною сировиною є не тільки квіти, а й бруньки, листя та кора. Препарати з бузку мають протизапальну дію, використовуються для зниження рівня цукру в крові та для лікування шкірних захворювань. 

 

Малина(кущ)- Свіжі ягоди малини мають специфічний приємний смак і аромат, втамовують спрагу і покращують травлення. Включення в раціон ягід малини або продуктів з них значно прискорює лікування різних захворювань шлунково-кишкового тракту, так як вони мають протиблювотні, протизапальні і знеболюючі властивості.

 

 М’ята(трав.)  - незамінний засіб при застуді, головних болях і запамороченнях, при відсутності апетиту теж приймають м’яту. М’ята відмінно стимулює і налагоджує роботу печінки і жовчного міхура. Якщо запор або навпаки пронос, здуває живіт, нудить, то теж допоможе м’ята. Вона відмінно відновлює роботу кишечнику. М’ята – відмінний розслаблюючий і протизапальний засіб.

 

Волошка(трав.)  - добре допомагає при запальних процесах в нирках, відвар волошки застосовують для промивання очей під час кон'юнктивіту або механічних забруднень очей, чудово знімає головні болі.

 

Календула(трав.)  - відвар знімає запалення, сприяє швидкій регенерації, що дозволяє використовувати рослину для лікування шкірних поразок; нормалізує артеріальний тиск ;проявляє антимікробну дію, бореться з сезонними вірусами, бактеріальними інфекціями; позитивно впливає на стан органів дихання.

 Чистотіл(трав.)-  використовують для зняття спазмів мускулатури, зниження тиску і лікування стенокардії. Застосовують при задишці, захворюваннях легенів, серцевій та бронхіальній астмі, склерозі судин головного мозку, інсульті, ревматизмі. Вважають єдиним засобом для лікування і профілактики раку.

 

Чебрець(трав.)-  його вживають для лікування шлунково-кишкових захворювань, при нервових хворобах, безсонні, цукровому діабеті, перевтомі. 

 

Чорнобривці(трав.)-  Травники називають – ліками проти багатьох хвороб. Кажуть, чай з цих квітів знімає біль у шлунку, діє, як заспокійливий та сечогінний засіб, їх додають в узвар. Також лікарські властивості чорнобривців допомагають при діабеті, випадінні волосся, болях у суглобах, знімають запалення і борються з бактеріями.

 

   Природа дбає про нас, допомагає нам, лікує від різноманітних хвороб. Тільки треба розуміти її, спостерігати за нею, вивчати її. І тоді природа подарує нам здоров'я – найцінніше багатство.

Конституція України - Основний Закон держави

 

28 червня в Україні відзначають державне свято — День Конституції. Саме цього дня у 1996 році було ухвалено Основний Закон України.

Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Через зміст Конституції проводиться надзвичайно цінна і гуманна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. І це є головним її обов’язком.

На жаль, сьогодні Україна відзначає День Конституції в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення росії. Країна-терорист щодня відбирає у наших дітей невід’ємне право на життя, коли атакує ракетами житлові квартали, лікарні й укриття. росія відбирає у дітей право на свободу, коли депортує їх на свої території, розлучаючи з батьками, коли змушує місяцями жити в підвалах; відбирає право на достатній життєвий рівень, коли розстрілює дітей у черзі за водою; відбирає право на освіту, коли бомбардує наші школи. росія прагне нівелювати будь-яку статтю Конституції України і знищити право наших дітей вирости українцями.

Наші захисники сьогодні виборюють основне конституційне право — жити. Жити щасливо, вільно і цивілізовано у суверенній, незалежній, демократичній, правовій державі. І боротьба обов’язково завершиться нашою Перемогою.

В рамках святкування Дня Конституції України в бібліотеці представлена книжкова виставка «Конституція України – Основний Закон держави».

На виставці підібрана література з фонду бібліотеки, яка відображає найважливіші історичні моменти конституційного процесу на складному і довгому шляху державотворення України.

З Днем Конституції України!

Історичні вітражі «Шляхами мужності і героїзму» (до Дня скорботи і вшанування пам᾽яті жертв війни в Україні)

 

                                     І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

         Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Пам’ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245/2000 «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні».

Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який не підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи.

  Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Безповоротні втрати України в цій війні - 8-10 млн. осіб, які загинули під час бойових дій, через окупаційний терор та голод в тилу, примусовий вивіз. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл. Війна відібрала мільйони життів.

    Минуло багато десятиліть, але смертельний подих війни знову опалив українську землю. З 2014 року і сьогодні, потерпаючи від кривавої війни росії проти України, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Українці продемонстрували тоді і показують зараз силу духу, незламність і готовність боронити свої землі. Впевнені, що ми здобудемо Перемогу, а окупанти будуть переможеними та засудженими за криваві злочини. Пам’ятаємо кожного і оплакуємо усіх, хто став жертвою війн в Україні.

Інформхвилина «Королева червня – полуниця»

 

      Полуниця по праву називається королевою ягід на будь-які садовій ділянці. Тому пропонуємо дізнатися про цю ягідну культуру більше.
Журнал «Дім. Сад. Город», дає поради як висаджувати суницю навесні, влітку і восени, які саме добрива вносити, і що потрібно, щоб зберігалася волога і поживні речовини, і щоб давала хороший врожай.

 Виявляється, найурожайніший сорт полуниці - американської селекції Кабрілло, він переважає італійські сорти: Альбіон, Сан Андреас за смаковими якостями, розміром і товарним виглядом. Про це можна дізналася прочитавши статтю «У пошуках суничних скарбів» у журналі «Дім. Сад. Город», №8, 2020 рік, с.20».

  Із секретами вирощування високих врожаїв суниці, а саме: «Мальва»,  «Альбіон», «Флоренс» розповідається в журналі «Сад і город» №4, 2021 рік, с. 16-17.

     Звертаємо  увагу любителів цієї ягоди на найбільш незвичайні сорти, врожай яких можна отримувати протягом цілого року, пересаджуючи кущі в теплицю на холодний період. І навіть на підвіконня. Ці сорти, висаджені у горщики або ящики, взимку теж плодоносять. Один із таких сортів – «Евенс 2».

 Для тих, хто хоче крім ягід отримувати і «вау – ефект» представляємо статті із журналів, які пропонують вирощувати полуницю у підвішеній корзинці, висаджуючи  гібриди-рослини, які плодоносять з весни і до глибокої осені.

Споживання ягід полуниці  дає змогу запобігти розвитку різних захворювань. Ці ягоди стабілізують рівень цукру в крові, поліпшують зір.

   У п’яти середніх ягодах полуниці  міститься стільки вітаміну С, скільки в одному апельсині.

Ця смачна, запашна ягода, яка підкорила весь світ, слугує незамінним доповненням для приготування оригінальних десертів і прикрашає найрізноманітніші страви на нашому столі. Тому,  щоб потішити близьких оригінальними тортами, тістечками та вразити гостей вишуканими стравами з додаванням цієї ягоди пропонуваємо переглянути  рецепти  в журналі «Добра кухня».

Народознавча година " Зеленеє свято у травах іде"

 

    Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа, скрізь в повітрі чути аромати свіжих трав – пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр, освіжаюча м’ята і сонячна кульбабка… Земля відкривається до світу всіма променями своїх потаємних сил, до нас приходить свято Трійці. Відзначається на 50-й день від Великодня, це свято на честь Бога – Отця, Бога – Сина і Духа Святого.
    Цьогоріч християнська Трійця відзначається 8 червня, святкується виключно в неділю.
    У понеділок починався так званий Русальний тиждень, коли, за народними повір’ями, найбільшу активність і агресивність виявляла нечиста сила, зокрема - русалки. Протягом усього тижня дітям суворо заборонялося ходити в поле й купатися. Особливо це стосувалося четверга. Якщо ж хто насмілювався скупатися в ставку чи річці, то попередньо мав кинути у воду пучок полину.
    В суботу, напередодні Трійці, збирали «клечання». Квіти і трави для прикрашання хати і посвячення в церкві збирали дівчата, всього дванадцять трав. В давнину українці святкували Трійцю дуже врочисто. Зранку господині готували святкове застілля: капусняк, холодець, печеня, обов’язково смажена яєчня, вареники, пекли книші, прибирали та вбирали хатини. Після цього всі вбиралися у святковий одяг, сідали й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Якщо вдарить дзвін - це блага звістка. Тоді всі починають хреститись та йдуть до церкви. Ідучи до церкви, кожна дівчина несла в руках свіжі квіти. Після служби відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх святою водою. Дехто освячував і оселі. Вірили: таким чином захищались від русалок.
    Друга назва свята, Зелена неділя, говорить сама за себе. Хатини здавна прикрашають живими квітами, рослинами та всім, що символізує нове життя. За народними прикметами, якщо на Зелені святки йде дощ - будуть великі достатки та врожай.
    У Зелену неділю не можна було нічого робити: ні полоти, ні шити, ні худобу пасти. Після богослужіння та обіду йшли розважатися на толоку. Під вечір на Полтавщині в зелений тиждень дівчата і хлопці водили «Тополю» : високу дівчину вбирали зеленим гіллям, цвітом, намистом, стрічками і ходили з нею по селу, по полях – то вели навколо «тополі» хоровод «за сонцем», то ішли вервечкою, кланяючись людям і приймаючи гостинці.
    Дізнатися про традиції святкування Трійці в давнину, можна завітавши до нашої бібліотеки.

 Книга Марії Чумарної «Я є Україна» вводить читача у світоглядний всесвіт давньої  України, знайомить із звичаєвою та матеріальною культурою нашого народу, що зароджувалася і відроджувалася з покоління в покоління, автор розглядає скарби народної культури, як генетичне джерело духовної пам’яті і сили для наступних поколінь.

                                                             

У виданні Братів Капранових «Веселих свят» ви знайдете все про головні українські свята – історію, прикмети, ритуали, святкові страви із рецептами, ігри та забави і багато іншої корисної інформації. Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі.

Книга « Справжні свята. Путівник для найменших» у простій та доступній формі розповідає про те, як насправді наші пращури відзначали відомі свята протягом усього календарного року.

Протягом багатьох століть створювався багатий та самобутній світ українських традицій!Кращі фольклорні зразки і дотепер не втрачають своєї свіжості та краси.

Ми маємо берегти прадавні корені і минуле нашого народу. Нині сумно бачити, що, окрім звичаю прикрашати свої домівки зеленими гілками і святити зілля (з чого в народі й пішла назва «Зелені свята»). Тож підтримуємо наше прадавнє українське і, сходивши в цей день до церкви, не забудьте поставити свічку і  попросити у Бога зберегти життя тих, хто зараз на фронті оберігає наш з вами спокій.