Ганна Травнева "Теща скутеристка"

   

Пропонуємо вам нову гумореску нашої поетеси                 Ганни Травневої  "Теща скутеристка".

Було таке, що до нас

Приїхала теща.

Привезла домашній квас,

Ковбаску й ще дещо.

Посиділи. Се і те

Треба розказати.

Гомоніли, а проте

Час вже розставатись.

Шлях неблизький, та й шкода

Зятю тещу – мутер.

«Слухай, тещо, не біда –

Є у мене скутер.»

Вийшли з хати: Теща – «хоп»

На транспорт. І сіла.

Зять заводить, а вона

Сусідку уздріла.

«Ой, зятечку, хутчій,

Бачу я, що Ліда

На машині на своїй

До села поїде.»

Зять швиденько за ключа

Не встиг іще сісти.

Скутер з тещею помчав,

Свистить в вухах вітер.

Недалечко, за горбом

Транспорт зупинився.

В тещі – шок і перелом.

Зять швидесенько підбіг,

Взявсь допомагати

Чуєш… Це Господь поміг,

Що жива я, зятю.

Так буває; одна мить –

І сталась пригода…

Хто спішить – людей смішить,

Кажуть у народі.

Засторогу Бог послав,

Щоби пам’ятала

Сталось це, бо я без прав

На скутер сідала.