Сьогодні - День святого Валентина. На жаль, багато закоханих святкують його далеко один від одного, і чимало привітань в цей день полетить на фронт. Нехай усі слова любові, сказані чи написані сьогодні, зігрівають душі та серця наших захисників.
пʼятниця, 14 лютого 2025 р.
Валентинка для захисника
середа, 12 лютого 2025 р.
Виставка - настрій "Неймовірні історії кохання"
День Святого Валентина – надзвичайне свято, або це свято всіх закоханих. Воно зовсім не слов’янське, але Європа святкує його з задоволенням вже 120 років. З недавніх пір воно стало популярним і в нашій країні. Це свято з сумною і романтичною історією, зі своїми традиціями. Одне із головних правил - робити коханим подарунки – так звані «валентинки», які обов’язково повинні мати форму серця, бо саме таку листівку – зізнання молодий єпископ Валентин надіслав своїй закоханій, сліпій дочці тюремника. А було це перед його стратою за те, що він порушив наказ імператора і таємно одружував молоді пари. Імператор вважав, що одруження робить чоловіків поганими солдатами.
вівторок, 11 лютого 2025 р.
День безпечного Інтернету
День безпечного Інтернету – це час, коли
ми об’єднуємо зусилля для створення безпечного та позитивного
онлайн-середовища:
- прагнемо підвищити обізнаність дітей,
батьків та освітян про потенційні загрози в Інтернеті та навчити їх
ефективним способам захисту;
- допомагаємо дітям зрозуміти
важливість відповідальної поведінки в Інтернеті, зокрема, щодо поваги до
інших, захисту особистої інформації та критичного мислення;
- працюємо над створенням безпечного та
сприятливого онлайн-середовища, де діти можуть навчатися, спілкуватися та
розвиватися без страху.
четвер, 30 січня 2025 р.
Всеволод Нестайко - Майстер дитячих пригод
Всеволод Нестайко – один з найкращих авторів дитячої літератури. Ви чули його рецепт вічної молодості? “Посміхатися частіше треба – тоді помолодшаєш”. Ми абсолютно з ним погоджуємося і ділимося цікавими фактами про письменника, який до останнього дня своїх 84 років залишався в душі молодим…
середа, 29 січня 2025 р.
День памяті героїв Крут
29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут.
понеділок, 27 січня 2025 р.
Незламні кіборги
День пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня. Ця дата встановлена Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році на знак вшанування жертв трагедії, пов’язаної з нацистськими переслідуваннями під час Другої світової війни. Саме цього дня 1945 року війська союзників звільнили в’язнів концентраційного табору Аушвіц-Біркенау.
пʼятниця, 24 січня 2025 р.
Дівчина з легенди
25 січня – 400 років від дня народження Марусі
Чурай. Української народної поетеси та співачки.
Історія життя Марусі Чурай
Згідно з переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 році й жила
у Полтаві. Вона була дочкою козацького сотника Гордія Чурая, який став одним із
лідерів антипольського повстання. Їхній будинок у Полтаві нібито стояв на
березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.
Батько Марусі був старшиною під час повстання Острянина і був спалений на
багатті у Варшаві як бунтівник.
Маруся лишилася жити з матір'ю. Дівчина вирізнялася неймовірною
красою та мала багато залицяльників, серед них був молодий козак Іван Іскра.
Але вона була закохана в іншого — Гриця Бобренка, сина хорунжого Полтавського
полку, з яким таємно заручилася.
Незабаром, у 1648 році, Гриць вирушив на війну, обіцяючи
повернутися. Маруся Чурай чекала на нього чотири роки, проте коли хлопець
повернувся, виявилося, що він покохав іншу —
дівчину Ганнусю із заможної сім'ї.
Важко переживаючи зраду, Маруся Чурай вирішила отруїти себе зіллям. Але отруту випадково випив
Гриць, коли прийшов на зустріч із Марусею.
Полтавський суд засудив Марусю Чурай до страти, але її
амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра. В
універсалі йшлося:
"В розумі ніхто не губить, кого
щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую:
зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами
нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала. Надалі ж без мого наказу
смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити".
Дівчина ходила на прощу до Києва для покути, але, повернувшись у
1653 році до Полтави, померла у 28 років, не витримавши загибелі коханого.
Також існують дані, що вона померла від сухот або стала монахинею.
Найвідоміші
твори, авторство яких приписують Чурай
Маруся Чурай або її збірний образ уособлюють першу українську жіночу романтичну лірику. За
легендою, дівчина віршувала і наспівувала навіть у звичайних розмовах, і її рядки
вмить підхоплювали інші – так вона стала знаною не лише на Полтавщині, а по
всій Україні.
Марусі Чурай приписують авторство таких пісень, як "Засвіт
встали козаченьки" (інша версія "Засвистали козаченьки"),
"Віють вітри, віють буйні…", "Сидить голуб на березі",
"Зелененький барвіночку", "На городі верба рясна",
"Котилися вози з гори", "Шумить-гуде дібровонька", "В
кінці греблі шумлять верби", "Ой у полі вітер віє" та "Ой,
не ходи, Грицю, та й на вечорниці".
Твори
про Марусю Чурай
Постать Марусі Чурай надзвичайно приваблювала українських
авторів, про неї написано чимало творів. Перша спроба показати справжні події з
життя народної піснярки належить драматургові Григорію
Бораковському — він написав драму "Маруся Чурай —
українська піснетворка" зі слів старого козака з Полтавщини.
Письменник Кирило
Тополя створив п’єсу «Чари», Левко Боровиковський
написав «Чарівницю», Степан Руданський
– «Розмай», а Володимир Александров
оперету «Ой не ходи , Грицю …». Марко
Кропивницький створив п’єсу « Дай серцю волю, заведе в неволю», а Михайло Старицький описав історію у
драмі « Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Згодом віршовану драму з авторськими домислами написав Володимир Самійленко, Ольга Кобилянська створила
повість "У неділю рано зілля копала". Були також написані історична
п'єса "Маруся Шурай" Івана
Микитенка, драматична поема Івана Хоменка "Марина Чурай" та "Дівчина з легенди"
— драматична поема Любові
Забашти й поема "До тієї Чураївни (Парубоцька
балада)" Бориса
Олійника.
Одним із найвідоміших творів і класикою української літератури
став історичний роман у віршах "Маруся Чурай" Ліни Костенко. Його відзначили Шевченківською
премією у 1987 році.
Можна й нині сперечатися, чи історичною постаттю була
Маруся, чи ні. Проте незаперечним залишається одне – вона стала символом
української пісні, яка була і є душею нашого народу.



.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)





















