Конституція України - Основний Закон держави

 

28 червня в Україні відзначають державне свято — День Конституції. Саме цього дня у 1996 році було ухвалено Основний Закон України.

Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. Через зміст Конституції проводиться надзвичайно цінна і гуманна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. І це є головним її обов’язком.

На жаль, сьогодні Україна відзначає День Конституції в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення росії. Країна-терорист щодня відбирає у наших дітей невід’ємне право на життя, коли атакує ракетами житлові квартали, лікарні й укриття. росія відбирає у дітей право на свободу, коли депортує їх на свої території, розлучаючи з батьками, коли змушує місяцями жити в підвалах; відбирає право на достатній життєвий рівень, коли розстрілює дітей у черзі за водою; відбирає право на освіту, коли бомбардує наші школи. росія прагне нівелювати будь-яку статтю Конституції України і знищити право наших дітей вирости українцями.

Наші захисники сьогодні виборюють основне конституційне право — жити. Жити щасливо, вільно і цивілізовано у суверенній, незалежній, демократичній, правовій державі. І боротьба обов’язково завершиться нашою Перемогою.

В рамках святкування Дня Конституції України в бібліотеці представлена книжкова виставка «Конституція України – Основний Закон держави».

На виставці підібрана література з фонду бібліотеки, яка відображає найважливіші історичні моменти конституційного процесу на складному і довгому шляху державотворення України.

З Днем Конституції України!

Історичні вітражі «Шляхами мужності і героїзму» (до Дня скорботи і вшанування пам᾽яті жертв війни в Україні)

 

                                     І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

         Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Пам’ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245/2000 «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні».

Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який не підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи.

  Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Безповоротні втрати України в цій війні - 8-10 млн. осіб, які загинули під час бойових дій, через окупаційний терор та голод в тилу, примусовий вивіз. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тисяч сіл. Війна відібрала мільйони життів.

    Минуло багато десятиліть, але смертельний подих війни знову опалив українську землю. З 2014 року і сьогодні, потерпаючи від кривавої війни росії проти України, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Українці продемонстрували тоді і показують зараз силу духу, незламність і готовність боронити свої землі. Впевнені, що ми здобудемо Перемогу, а окупанти будуть переможеними та засудженими за криваві злочини. Пам’ятаємо кожного і оплакуємо усіх, хто став жертвою війн в Україні.

Інформхвилина «Королева червня – полуниця»

 

      Полуниця по праву називається королевою ягід на будь-які садовій ділянці. Тому пропонуємо дізнатися про цю ягідну культуру більше.
Журнал «Дім. Сад. Город», дає поради як висаджувати суницю навесні, влітку і восени, які саме добрива вносити, і що потрібно, щоб зберігалася волога і поживні речовини, і щоб давала хороший врожай.

 Виявляється, найурожайніший сорт полуниці - американської селекції Кабрілло, він переважає італійські сорти: Альбіон, Сан Андреас за смаковими якостями, розміром і товарним виглядом. Про це можна дізналася прочитавши статтю «У пошуках суничних скарбів» у журналі «Дім. Сад. Город», №8, 2020 рік, с.20».

  Із секретами вирощування високих врожаїв суниці, а саме: «Мальва»,  «Альбіон», «Флоренс» розповідається в журналі «Сад і город» №4, 2021 рік, с. 16-17.

     Звертаємо  увагу любителів цієї ягоди на найбільш незвичайні сорти, врожай яких можна отримувати протягом цілого року, пересаджуючи кущі в теплицю на холодний період. І навіть на підвіконня. Ці сорти, висаджені у горщики або ящики, взимку теж плодоносять. Один із таких сортів – «Евенс 2».

 Для тих, хто хоче крім ягід отримувати і «вау – ефект» представляємо статті із журналів, які пропонують вирощувати полуницю у підвішеній корзинці, висаджуючи  гібриди-рослини, які плодоносять з весни і до глибокої осені.

Споживання ягід полуниці  дає змогу запобігти розвитку різних захворювань. Ці ягоди стабілізують рівень цукру в крові, поліпшують зір.

   У п’яти середніх ягодах полуниці  міститься стільки вітаміну С, скільки в одному апельсині.

Ця смачна, запашна ягода, яка підкорила весь світ, слугує незамінним доповненням для приготування оригінальних десертів і прикрашає найрізноманітніші страви на нашому столі. Тому,  щоб потішити близьких оригінальними тортами, тістечками та вразити гостей вишуканими стравами з додаванням цієї ягоди пропонуваємо переглянути  рецепти  в журналі «Добра кухня».

Народознавча година " Зеленеє свято у травах іде"

 

    Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа, скрізь в повітрі чути аромати свіжих трав – пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр, освіжаюча м’ята і сонячна кульбабка… Земля відкривається до світу всіма променями своїх потаємних сил, до нас приходить свято Трійці. Відзначається на 50-й день від Великодня, це свято на честь Бога – Отця, Бога – Сина і Духа Святого.
    Цьогоріч християнська Трійця відзначається 8 червня, святкується виключно в неділю.
    У понеділок починався так званий Русальний тиждень, коли, за народними повір’ями, найбільшу активність і агресивність виявляла нечиста сила, зокрема - русалки. Протягом усього тижня дітям суворо заборонялося ходити в поле й купатися. Особливо це стосувалося четверга. Якщо ж хто насмілювався скупатися в ставку чи річці, то попередньо мав кинути у воду пучок полину.
    В суботу, напередодні Трійці, збирали «клечання». Квіти і трави для прикрашання хати і посвячення в церкві збирали дівчата, всього дванадцять трав. В давнину українці святкували Трійцю дуже врочисто. Зранку господині готували святкове застілля: капусняк, холодець, печеня, обов’язково смажена яєчня, вареники, пекли книші, прибирали та вбирали хатини. Після цього всі вбиралися у святковий одяг, сідали й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Якщо вдарить дзвін - це блага звістка. Тоді всі починають хреститись та йдуть до церкви. Ідучи до церкви, кожна дівчина несла в руках свіжі квіти. Після служби відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх святою водою. Дехто освячував і оселі. Вірили: таким чином захищались від русалок.
    Друга назва свята, Зелена неділя, говорить сама за себе. Хатини здавна прикрашають живими квітами, рослинами та всім, що символізує нове життя. За народними прикметами, якщо на Зелені святки йде дощ - будуть великі достатки та врожай.
    У Зелену неділю не можна було нічого робити: ні полоти, ні шити, ні худобу пасти. Після богослужіння та обіду йшли розважатися на толоку. Під вечір на Полтавщині в зелений тиждень дівчата і хлопці водили «Тополю» : високу дівчину вбирали зеленим гіллям, цвітом, намистом, стрічками і ходили з нею по селу, по полях – то вели навколо «тополі» хоровод «за сонцем», то ішли вервечкою, кланяючись людям і приймаючи гостинці.
    Дізнатися про традиції святкування Трійці в давнину, можна завітавши до нашої бібліотеки.

 Книга Марії Чумарної «Я є Україна» вводить читача у світоглядний всесвіт давньої  України, знайомить із звичаєвою та матеріальною культурою нашого народу, що зароджувалася і відроджувалася з покоління в покоління, автор розглядає скарби народної культури, як генетичне джерело духовної пам’яті і сили для наступних поколінь.

                                                             

У виданні Братів Капранових «Веселих свят» ви знайдете все про головні українські свята – історію, прикмети, ритуали, святкові страви із рецептами, ігри та забави і багато іншої корисної інформації. Книжка навчить святкувати українські свята по-сучасному і водночас так, як це робили наші дідусі та бабусі.

Книга « Справжні свята. Путівник для найменших» у простій та доступній формі розповідає про те, як насправді наші пращури відзначали відомі свята протягом усього календарного року.

Протягом багатьох століть створювався багатий та самобутній світ українських традицій!Кращі фольклорні зразки і дотепер не втрачають своєї свіжості та краси.

Ми маємо берегти прадавні корені і минуле нашого народу. Нині сумно бачити, що, окрім звичаю прикрашати свої домівки зеленими гілками і святити зілля (з чого в народі й пішла назва «Зелені свята»). Тож підтримуємо наше прадавнє українське і, сходивши в цей день до церкви, не забудьте поставити свічку і  попросити у Бога зберегти життя тих, хто зараз на фронті оберігає наш з вами спокій.