Поет незламної долі

                               

#Літературний_календар_2025

6 січня 1938 року у селі Рахнівка (на Вінниччині) народився Василь Стус — визначний Поет і Громадянин, один з найвидатніших українських діячів ХХ століття, лавреат Державної премії імені Тараса Шевченка, Геpой України.

Василь Стус із 47-ми років життя 13 провів у pадянських cлідчих ізолятоpах, карцеpах, камеpах-одинoчках, мордовських табоpах, на Кoлимі, на катоpжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущaлися фізично й намагалися знищити морально. Стусова боpотьба проти системи була затятою і безкомпромісною, за що він часто потрапляв до каpцеру і оголошував голодyвання на знак протесту проти жорстокого поводження з ув’язнeними.

«Чим більше тоpтур і знyщань я зазнаю, тим більший мій опіp проти системи наpуги над людиною і її елементарними правами, проти мого рабства».

Стус дуже тужив за Україною. Він багато писав і перекладав. Близько 300 віршів і така ж кількість перекладів мали скласти книгу «Птах душі». Але все написане конфіскувалося. Доля цих текстів досі невідома. Найімовірніше, табірні наглядачі знищили рукопис.

#це_цікаво

Коли Стуса заарештували вдруге у 1980 році, його засудили до 10 років примусових робіт та 5 років заслання. 5 із цих 15 років він не мав жодного побачення з рідними: за різні «провини» йому заборонили візити дружини, сестри, сина.

Попри це поет не припиняв писати, навіть у багаторічній ізоляції.

Останні тексти поета — це таборові блоги (так їх називає автор книжки «Справа Василя Стуса» історик Вахтанг Кіпіані).

Це роздуми Стуса про життя та історії людей, які разом із ним відбували покарання.

Щоб приховати ці тексти від наглядачів табору, Стус писав їх дрібнесеньким почерком на тонких смужках технічного паперу.

Ці 16 нотаток не мали шансів побачити світ, якби не дружина литовського політв’язня Баліса Гаяускаса Ірена. Вона на собі вивезла тексти Стуса на свободу. Згодом їх видали під назвою «З таборового зошита».

Історичний портрет "Богдан Хмельницький, як людина та історичний діяч"

6 січня виповнюється 430 років з дня народження Богдана Михайловича Хмельницького. Український політик народився в Суботові на Черкащині .  Хмельницький мешкав на території нинішньої Олександрівської громади Кіровоградської області, у селі Бірки.

Богдан Хмельницький – це гетьман України, який народився у 1595 році та прожив 62 роки (помер у 1657). За життя йому вдалося викарбувати своє ім’я, як основоположника української державності та борця за свободу українського роду.

   Богдан Хмельницький — політик, полководець і дипломат, провідник національно-визвольних змагань, творець Української козацької держави, гетьман Війська Запорозького.

Він був не першим, хто розпочав боротьбу за свободу України.Але саме йому вдалося створити боєздатну армію, сформувати систему гетьманської влади і почати розбудовувати державу.Завдяки діяльності Хмельницького майже все українство, незважаючи на станові інтереси, виступило єдиною як ніколи силою в боротьбі за національне визволення.

Богдан Хмельницький є тим, хто підняв українців на війну проти польського поневолення. І, звісно, це не єдине чим прославився найвидатніший гетьман Запорізької Січі.

 До вашої уваги 8 цікавих фактів про Богдана Хмельницького.

Насправді Богдана звали не Богдан.

 При народженні батько Михайло назвав хлопчика Зиновій. Ім’я Богдан він отримав у зрілому віці, бувши відомим на політичній арені. Така зміна пов’язана із віднесенням гетьмана до молдавського роду Богданів.

Гетьман був поліглотом.

 Юнаку Богдану Хмельницькому вдалося отримати хорошу освіту у львівському колегіумі, де він займався вивченням мов (польської, французької, турецької та латинської). До слова, перебуваючи у турецькому полоні, гетьман виконував обов’язки перекладача.

Став спасителем польського короля.

Під час війни з Москвою, Богдан Хмельницький врятував Владислава IV – принца польського, який згодом отримав титул короля Польщі. Вдячністю за врятоване гетьманом життя стала шабля вилита із золота.

Хмельницький заявив про Україну на міжнародній арені.

 Саме за його гетьманства дипломатію української держави визнав світ від Кримського ханства до Османської імперії. Передумовою цього стало покращення внутрішньої політики та створення перших державних структур.

 Гетьман мав три дружини.

 Може здатися, що у Богдана не ладилося із жінками, проте усі шлюби були щасливими. Перша жінка Анна померла дуже молодою. Саме вона є матір’ю шести дітей Хмельницького. За другою дружиною гетьман упадав всією душею, проте її стратили через підозру у зраді. Третій шлюб Хмельницький тримав до самої його смерті.

Богдан Хмельницький був кавоманом.

 На той час напій не був поширеним у Європі. Хмельницький перейняв звичку пити каву бувши у турецькому полоні. З тих часів напоєм частували гостей двору Хмельницького. Європейській знаті кава не припала до смаку, проте жоден із гостей не смів відмовитись від частувань гетьмана.

   Місце поховання Хмельницького досі не відоме.

 Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після його смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана.