Зелені свята або Трійця – свята незвичайні,
жадані, адже з ними приходить тепле літо. В цей час пишно розквітала природа і
люди намагалися опоетизувати її різними обрядовими дійствами. До таких належало
й «водіння Куста».
Це
обряд, в якому брали участь лише дівчата і жінки, тривав три дні. Починали
дійство рано-вранці наймолодші дівчата, потім «водили Куста», старші дівчата, а
після обіду й літні жінки. Гурт дівчат вибирав з-поміж себе найвродливішу
дівчину чи жінку, яку одягали у пишне вбрання, затикали гіллям широколистих дерев, а на голову одягали пишний вінок, сплетений з
кленового листя, квітiв. Кустовий гурт обходив оселі і співав
величальні кустові пісні. А наприкінці
виголошував побажання: «Вийди, господарю, з нового покою, винеси Кусту хоч по золотому», «Водимо Куста, щоб другого року
дождати і поспiвати», «Щоб
ішов дощ і все було зелене!».
Історія обряду «Водіння Куста»
започатковується ще в прадавні язичницькі часи, коли в такий спосіб відбувалося
обходження дворів з метою величання членів родини. Літом дійство приурочувалося
до періоду сонцестояння, коли особливого пошанування набував культ предків, а
тому головний святковий об’єкт – Куст (вбрана у гілля молода дівчина) –
уособлював душі померлих, які в період Трійці нібито мали здатність з’являтися
у нашому світі. Відповідно ці предки відігравали роль посередників між цим
світом і потойбіччям, а їхнє «задобрення» у формі обдаровування Куста
гарантувало родинне і господарське благополуччя на цілий рік.
Ми також шануємо звичаї нашого народу і
намагаємося відтворювати давно забуті обряди.
Немає коментарів:
Дописати коментар