Батько українського готичного детективу

 

Андрій Кокотюха — український письменник, сценарист та журналіст. Народився 17 листопада 1970 року в місті Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у 7 років. Хоча, власне, художні якості цього твору досі ніхто не оцінював. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім Т. Шевченка.Слово «Кокотюха» стало своєрідним брендом, насамперед сучасної літератури, а ще журналістики, кінематографа і блогосфери. Він - за освітою журналіст, а в реаліях письменник, сценарист і оглядач - творить і одночасно відслідковує актуальні суспільно-політичні процеси. Його думки завжди влучні, подані під незвичним кутом і часто розвінчують багато міфів.

 До 55-річчя письменника наша бібліотека підготувала та провела виставку-бесіду «З ювілеєм, майстре!», на якій були представлені твори письменника  для дорослих та дітей.

   Ми також хочемо приєднатися до всіх привітань та побажати ювіляру творчих натхнень та наснаги в майбутньому!

      Ми всі чекаємо нових книжок!

Толерантний – це про тебе

 

Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

 Переріже нитку перешкод.

                   16 листопада – Міжнародний день толерантності!

Слово "толерантність" походить від латинського слова «toleraпtіa», що перекладається як "терпіння". Це слово існує в багатьох мовах, і, незважаючи на деякі відмінності у значеннях, вимовляючи слово на будь-якій мові, ми маємо на увазі практично одне і те ж: іспанською - здатність визнавати відмінні від своїх власних ідеї або думки; французькою - відношення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам; англійською - готовність бути терпимим, поблажливим; китайською - дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших великодушним.

       Близько двох століть назад у Франції жив князь Талейран Перигор. Він відрізнявся тим, що при різних правителях залишався міністром закордонних справ. Це був чоловік, який враховував настрої людей, шанобливо до них ставився, при цьому зберігаючи свою точку зору. Багато хто стверджує, що якраз  від імені цієї людини сталося поняття "толерантність".

       Толерантність сьогодні в моді. Ще з дитячого віку батьки повинні вчити дітей бути толерантними і залишатись такими все життя. Напередодні Міжнародного дня толерантності в нашій бібліотеці проходила акція «Толерантний – це про тебе?», під час якої ми провели невеличке бліц-опитування «Бути толерантним – як це?». Діти висловлювали свої думки, на основі яких ми створили  квітку толерантності  - «Будьмо толерантними».

Англійський письменник Бернард Шоу одного разу написав: "Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного - навчитися жити на землі, як люди".

Королева осені - хризантема

 

Як жадібно повітря й воду п’ють

Останні чорнобривціі і жоржини
Вже журавлі на крилах знов несуть
Осколки літа в сніжні хуртовини.
А хризантема знай собі – цвіте!
Сміється прямо в очі сірій днині,
Ще й журавлів в дорогу проведе,
І слухатиме пісню журавлину.
Ця квітка – королева у саду,
Сніжинку першу збереже в долонці.
І я щодня вклонитись їй іду
Осінній квітці, схожій так на сонце.

 Олена Бондар (Бондаренко). Хризантема

 Небагато можна назвати квітів, що так швидко і так міцно заволоділи симпатіями садоводів, як хризантема. 

  З першими морозами завершується сезон цвітіння хризантем. Ці витривалі садові квіти прикрашають сади й клумби, не зважаючи на дощ, вітер і холод. Але навіть коли холоди перемагають, можливість помилуватися ошатними квітами залишається. А зовсім нещодавно вона була улюбленою квіткою тільки в  Японії та Китаї.

 Китайська легенда про хризантему розповідає, що колись жив імператор, який не боявся нічого, крім старості. І повелів він виготовити ліки, що могли б утримувати молодість. Хитрий лікар розповів, що на далеких островах ростуть квіти, які мають чудодійну силу. 

Та дістати їх може тільки людина з чистим серцем. Імператор вирішив послати на острови три сотні юнаків, сподіваючись, що серед них знайдуться “чисті серця”. На островах прибульці  знайшли єдину квітку – золоту хризантему, що звеселяла серце і молодила душу. Юнаки вирішили не повертатися назад. Вони і заснували нову державу – Японію. І хризантема стала їхньою улюбленою квіткою. На честь хризантеми навіть названо дев’ятий місяць китайського року. Хризантема – національний символ країни. Її зображення вважається священним, воно прикрашало клинок мікадо ще в XII ст. 

    Свято хризантеми в країні Сонця – це особливий ритуал: виконуючи його треба милуватися кожним відтінком суцвіть, при цьому необхідно глибоко роздумувати про пройдений шлях і сенс життя. Стародавні японські поети оспівували хризантему в своїх віршах.

Але не лише красою вражають хризантеми. Наприклад, у Китаї, Японії, Монголії ці квіти не лише прикрашають сади та парки, а й посідають почесне місце в лікувальній практиці. Тамтешні лікарі стверджують, що душа відпочиває й лікується тільки тоді, коли спостерігає за квітами. Особливо цінними «терапевтами» є бузково-фіолетові хризантеми, бо вони містять рослинні гормони. Тож корисно вдихати запах цих квітів, додавати пелюстки в їжу тим, хто має порушення гормонального обміну. До слова, з настанням пори цвітіння хризантем, у цих країнах чай з пелюсток хризантем пропонують у всіх кав’ярнях. Японці ж більше віддають перевагу «хризантемолікуванню» в період клімаксу – тоді він перебігає непомітно. 

У хризантемі містяться ефірні олії, які стримують розвиток хвороби Паркінсона. Людина, хвора на цю недугу, повинна щодня розминати в пальцях пелюсточки хризантеми та глибоко вдихати її аромат, і навіть регулярно заварювати та пити з неї чай. Отже, вже через 2-3 тижні хворий почувається спокійніше, а через місяць чи півтора в нього перестають тремтіти руки, голова, зникає дзенькіт у вухах. Крім того, хризантеми посилюють апетит, знімають запалення в шлунку, кишківнику, пригнічують туберкульозну паличку. 10% спиртова настоянка квітів рослини нейтралізує розвиток золотавого стафілокока та стрептокока. Особливою цілющою силою володіють ті, які мають маленькі квіточки.

  Фітотерапевти радять вживати такий чай з хризантем: 1 чайну ложку подрібнених квіток залити склянкою окропу, настояти 20 хвилин і пити по 1-4 склянки чотири рази на день. Або склянку ліків вранці, а склянку – перед сном. 

Бушують в дворах хризантеми.                          Ну наче не буде зими!
Як прикрашають жовтневі
Дощами засмучені дні!
О скільки їх ! 
Жовтих, рожевих, білих!
Кривавих багряних суцвіть.
Мов зграя метеликів барвистокрилих
На кожнім кущі сидить.
Звідки це диво взялося
На грішному білому світі?
Мабуть, тут приймає осінь
Парад улюблених квітів.
                    Автор Алла Зіневич

Українська мова - пісня мого серця

 

Мова- то джерело душі народу, то святиня, з якою пов’язане не тільки минуле, але й майбутнє народу. Рідна мова- то неоціненне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу. У рідному слові народ усвідомлює себе, як творчу силу. Віками український народ творив це багатство збираючи в скарбницю рідної мови найдорогоцінніші перлини - думки, почуття.

З нагоди свята у нашій бібліотеці розгорнута книжкова виставка "Українська мова – пісня мого серця " на якій читачі познайомляться з історією походження української мови, народною мудрістю та славетними майстрами рідного слова.

Володимир Лис - письменник, якого читають

 

26 жовтня виповнюється 75 років українському письменникові, драматургові й журналісту Володимирові Лису. Його ім'я широко відомо як українському, так і зарубіжному читачеві.

Він є володарем престижних літературних премій, серед яких титул "Золотий письменник України", багаторазовим призером "Коронації слова", автором "Найкращого роману десятиріччя за версією конкурсу "Коронація слова", кавалером ордена "За заслуги" III ступеня, "Людиною року", почесним громадянином Волині.

Член Національної спілки письменників України (2004) та Асоціації українських письменників

Твори Володимира Лиса пульсують океаном емоцій, поезією почуттів. Це своєрідна психотерапія, яка допомагає на деякий час відгородитися від однієї реальності і перенестися в іншу, літературну, цікавішу.

Якщо ви ще не знайомі із творчістю Володимира Лиса запрошуємо до нашої бібліотеки переглянути ювілейну виставку, обрати книгу та отримати насолоду від прочитаного !!!

Літературний світ Бориса Олійника

 

22 жовтня – 90 років від дня народження Бориса Олійника, поета і громадського та політичного діяча, перекладача.

Борис Олійник, безперечно, унікальна постать в українській культурі, політиці та філософії, один з найбільших поетів другої половини ХХ століття.

Академік. Герой України. Народний депутат. Та передусім - Поет. Його життєве і мистецьке кредо: "Писати, як живеш, а жити, як пишеш".

Активною громадянською позицією Борис Олійник довів, що поет відповідає за все, що було до нього, що відбувалося за його життя і що буде після нього: "Я тим уже пишаюся, що українець зроду".

Його поезія сповнена любові до рідної землі, мудрості, філософських роздумів про добро, справедливість і людську гідність.

Твори митця стали частиною духовного надбання українського народу, а його слово й сьогодні надихає нові покоління читачів.

Борис Олійник був лауреатом численних премій, зокрема Державної премії СРСР та премії ім. Шевченка, а також у 2012 році його висували на Нобелівську премію.

У нашій бібліотеці представлена книжкова виставка, де можна ознайомитися з творами Бориса Олійника.

День захисту нематеріальної культурної спадщини

 

                                        

Щорічно 17 жовтня світ відзначає День захисту нематеріальної культурної спадщини.
Цей день є важливим для України, яка не тільки славиться багатством своєї культури, а й займає особливе місце на культурній мапі світу.

Саме сьогодні, в умовах війни, важливо приділяти особливу увагу збереженню культурної спадщини, знаходити корисні інструменти задля реалізації планів щодо збереження її елементів. Культивувати розуміння — збереження української національної ідентичності в умовах збройної агресії можливе насамперед через збереження культурної спадщини.

Ми закликаємо вивчати, цінувати, берегти, підтримувати, примножувати та розвивати нашу багатогранну культуру.