пʼятниця, 8 серпня 2025 р.

Народний співець Буковини Юрій Федькович

 



Сьогодні, минає 191 рік  від дня народження видатного українського письменника, публіциста, зачинателя нової української літератури, діяча національного відродження на Буковині - Юрія Федьковича.

Юрій Адальбертович Федькович - син гуцульського краю, глибоко-народний митець, письменник-патрiот, який піднімав у своïх творах важливi громадськi проблеми та намагався робити на Буковинi те, що зро¬бив Шевченко на Надднiпрянщинi. За що Іван Франко називав Федьковича "буковинським Кобзарем".

Пропонуємо вам ознайомитися з детальнішою інформацією про талановитого письменника із Заходу України!

1. Справжнє ім’я письменника – Осип Домінік Гординський де Федькович. Ім'я Юрій він отримав у зрілому віці, прийнявши православ'я.

2. Народився в родині небагатого спольщеного шляхтича-службовця Адальберта Федьковича. Мати походила з сім’ї українського священика. Вчився у Чернівецькій німецькій реальній школі, пізніше працював у Ясах і Нямці.

3. Понад 10 років прослужив у війську.
 Цей період став найважчим етапом у його житті, ще й повернувся звідти вже з підірваним здоров’ям.   По звільненні з військової служби працював у рідному містечку (війтом), був шкільним інспектором Вижницького повіту.

4. Починав писати німецькою мовою, якою послуговувався до смерті, але згодом перейшов на українську. Автор багатьох романтичних балад, писав оповідання, драми, дитячі твори. Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом НТШ.

5. У 1872—1873 працював у Львові редактором у видавництві "Просвіти" і театрі "Руська Бесіда", а в 1885—1888 був редактором газети "Буковина".

 6.Найбільше у світі любив й поважав свою матір й старшу сестру.

 7.Федькович протягом усього свого життя збирав і популяризував народні пісні, коломийки, казки, приповідки. Також цікавився астрологією.

 8.Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича названий на його честь. Чимало вулиць в українських містах мають ім’я Юрія. А у Чернівцях встановлено пам’ятник українському письменнику.

четвер, 31 липня 2025 р.

День народження Гаррі Поттера

 



Шанувальники саги про чарівників назубок знають дату народження хлопчика, який вижив – 31 липня. Сьогодні Гаррі Поттеру - 45 років.

Примітно, те що своїм днем народження з Гаррі Поттером поділилася його "мама" - письменниця Джоан Роулінг. Вона народилася в 1965 році в англійському містечку Йэйт.

Згідно з сюжетом, Гаррі Поттер народився 31 серпня 1980 року в Годриковій западині. Через рік після народження, батьки хлопчика чарівники Лілі і Джеймс загинули в сутичці з Волан-де-Мортом, затуливши маленького Гаррі від злих чар і тим самим подарувавши йому життя.

Однак Джоан Роулінг розсекретила справжнє місце народження чарівника - зйомна квартира у віддаленому районі Лондона - Клепхем. Саме там, у письменниці зародилася ідея створення історії, яка підкорила весь світ.

День народження Гаррі Поттера не єдиний день, які об'єднує любителів розповіді. 2 травня відзначається Всесвітній день Гаррі Поттера.

                                Цікаві факти про фільм  Гаррі Поттер

  • Джоан Роулінг придумала дементорів - істот які є наглядачами в'язниці Азкабан - після пережитої важкої депресії.
  • А після розставання з хлопцем вона озброїла чарівників мітлами і "змусила" їх грати в квідич, гру з досить жорсткими правилами.
  • Артур Візлі повинен був загинути в четвертій частині книги "Гаррі Поттер і Орден Фенікса", проте замість нього Роулінг пожертвувала хрещеним батьком Гаррі Сіріусом Блеком.
  • Девіз Хогвартса – "Draco dormiens nunquam titillandus" - означає "Ніколи не лоскочи сплячого дракона".
  • Лорд Волан-де-Морт загинув у віці 71 років, Дамблдор в 115.
  • Том Фелтон, який зіграв Драко Мелфоя, прослуховувався на ролі Гаррі Поттера і Рона Візлі.
  • До 11 років діти чарівників повинні перебувати на домашньому навчанні. Вважається, що вони не можуть контролювати свою магічну силу і їх можуть викрити.
  • На вокзалі Кінгс Крос познайомилися батьки письменниці. Тому вона придумала платформу 9¾ і увічнила його в своєму творі.
 Наші читачі теж щирі шанувальники Гаррі Поттера.






субота, 26 липня 2025 р.

Бібліофреш "Володимир Винниченко та його доба"

 



«Володимир Винниченко та його доба»
(до 145 – річчя від дня народження Володимира Винниченка, 
українського політичного та державного діяча, драматурга та художника)


…З хвилин складається вся чаша твого життя… 
Не на дні є чаша життя, а в кожній краплині її. 
Отже, пий її помалу, пам’ятаючи про те, що робиш.
В. Винниченко 

Володимир Винниченко – один з найпопулярніших вітчизняних письменників початку ХХ століття, котрого високо цінували визначні класики нашої літератури і мистецтва, як талановитого українського письменника і драматурга, чиї п’єси мали за честь ставити кращі акторські колективи Європи. 
Видатний український письменник, державний, громадський і політичний діяч Володимир Кирилович Винниченко народився 26 (14) липня 1880 року в Єлисаветграді Херсонської губернії в сім’ї селянина-власника.
Боротьба за національне і соціальне визволення українського народу й художня творчість нерозривно переплелися в долі Володимира Винниченка – однієї з ключових постатей української історії й культури перших десятиліть ХХ століття. З його ім’ям пов’язані героїчні сторінки Української революції 1917 – 1920 років, формування Української Центральної Ради, становлення Української Народної Республіки, вікопомний акт Злуки УНР і ЗУНР в єдиній Соборній Україні. Останні 25 років життя В. Винниченко прожив у французькому містечку Мужен поблизу Канн.
Володимир Винниченко увійшов в історію української літератури й театру як художник-новатор. Він змалював життя з його трагізмом, боротьбою людських пристрастей і дисгармонією, приніс в літературу нову модерністську естетику. Творча спадщина Винниченка це – понад сто оповідань, п’єс, сценаріїв, статей і памфлетів, історико-політичний трактат «Відродження нації», романи «Чесність з собою», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Лепрозорій», «Божки», «Хочу!». Це драми «Дисгармонія», «Великий Молох», «Щаблі життя», «Memento», «Базар», «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Між двох сил» та інші. Це високомайстерні оповідання, публіцистичні твори й безцінні «Щоденник» та епістолярій.
В період еміграції Володимир Кирилович відкрив ще один свій талант – талант художника, дивуючи всіх своїми досягненнями. Портрети, пейзажі, натюрморти майстра захоплюють багатою кольоровою гамою, наповненою світлом і повітрям. При житті автора його твори експонувалися на виставках у Львові, Парижі, де отримали позитивні відгуки художників і мистецтвознавців.
Володимир Винниченко — письменник світового рівня. В роки радянської влади його було викреслено з української літератури. Настав час для повномасштабного видання його творів, осмислення неперевершеного літературного надбання. І хоч письменник частину життя прожив далеко від рідної України і за її межами завершив свій шлях, але творив для неї, для її майбутнього… Творив і свято вірив у відродження української нації. Бережімо і його заповіт: "Стійте всіма силами за Україну…"
До 145-річчя від дня народження В. К. Винниченка (1880−1951), українського письменника, публіциста, громадсько-політичного і державного діяча, Зіньківська районна бібліотека підготувала бібліофреш «Володимир Винниченко та його доба». 
Пропонуємо користувачам бібліотеки ознайомитися з творами Володимира Винниченка. які знаходяться в нашій книгозбірні.


Винниченко В. К. Вибрані твори: Оповідання. Повість. Рома/ передм. Л.С. Дем’янівської. – Київ : Грамота, 2005. – 928 с., фото.


До книги ввійшли кращі твори з багаторічної творчої спадщини Володимира Винниченка. Яскраві, позначені глибоким психологізмом оповідання, повість, фантастично – утопічний роман, що вміщені у виданні, стали надбанням української літератури після багатьох десятиліть заборони.

Винниченко Володимир.
Вибрані твори/ [Передм. А.Гуляка]. — К. : Сакцент Плюс, 2005. — 254, [1] с., [2] арк. кольор. іл. — Бібліогр. у прим.: с. 254-255.
До вибраних творів класика української літератури В. Винниченка (1880-1951) увійшли найвідоміші повісті та оповідання, у яких з високою художньою майстерністю відтворено соціальні типи і суспільно-політичні процеси початку XX століття.


Винниченко Володимир. Сонячна машина / [Передм. О.Гнідан]. — К. : Сакцент Плюс, 2005. — 638, [1] с.
«Сонячна машина» — це перший сучасний науково-фантастичний роман класика української літератури В. Винниченка (1880—1951), який чимало знавців літератури вважають вершиною його творчості. Новаторство митця, експресивна і динамічна манера його письма знаходять своє оригінальне психологічне і філософське втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача в стані високої емоційної напруги, естетичної втіхи.

инниченко В. Намисто. Мала проза. / Володимир Винниченко ; упоряд. та примітки С. А. Гальченка ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. - Київ : Наукова думка, 2016. – 941 с.В
До книги малої прози видатного українського письменника і державного діяча В. Винниченка увійшло вісім оповідань збірки «Намисто. Разок перший» та два твори, написані для «Разка другого». Крім того, книга містить ранні твори, більшість яких визнана літературними шедеврами, і оповідання 1900-х – першої половини 1920-х років періоду еміграції.




вівторок, 15 липня 2025 р.

Українська державність - мій Символ, моя Віра, мій Вибір

 


В українську державність ми віруємо,

українську державність ми сповідуємо,

в її неминучості ми переконані.

 Для нас вона є до певної міри живою реальністю,

бо ідею її ми носимо в серці,

бо її духом, потребами овіяно все життя…

Симон Петлюра

 

15 липня Україна відзначає День Української Державності, який збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

Саме хрещення Київської Русі князем Володимиром Великим у 988 році стало ключовою подією, яка не тільки інтегрувала Україну в європейський християнський світ, а й заклала основи для розвитку державності.

Історія українського державотворення є значно давнішою, ніж здається на перший погляд. Вона сягає часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Української козацької держави (Гетьманщини), Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Кожен з цих етапів був важливим кроком у становленні української ідентичності та боротьбі за суверенітет.

В умовах повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України, значення Дня Української Державності зростає багаторазово. Це свято нагадує світу і нам самим, що Україна — це не штучне утворення, а країна з глибоким історичним корінням, давніми традиціями та неперервною історією державотворення. Це відповідь на російські наративи про "вигадану державу" і підтвердження нашого права на самовизначення.

День Державності є символом нашої стійкості, волі до свободи та невпинного прагнення жити у власній, незалежній державі. Він об'єднує всіх українців навколо спільної мети — захисту суверенітету та розбудови сильної, демократичної України.

    З нагоди відзначення цієї дати в нашій бібліотеці оформлено інформ-сеанс «Українська державність – мій Символ, моя Віра, мій Вибір», де користувачі зможуть переглянути матеріал про історичні етапи українського державотворення упродовж майже півтора тисячолітнього періоду нашого минулого до сьогодення, проаналізувати важливі в цьому процесі історичні факти, події та документи, ознайомитися з шляхом боротьби, випробувань, розвитку української держави та її багатомільйонного народу.







вівторок, 8 липня 2025 р.

Зберемо воєдино всю свою родину




                                                          Родина, рід – які слова святі.

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами гілочки,

На дереві, яке стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це батько, мама, прадід твій і дід.

Родина – символ вірного кохання, щоденного спілкування, поваги, тепла та вдячності. Вона є невтомною берегинею моральних чеснот, давніх звичаїв та традицій.

Родина для кожного надзвичайно важлива! Саме рідні завжди підтримають у важку хвилину, порадіють успіхам. Ніде не відчуваєш себе так добре як у колі найрідніших людей.

Кожен народ має свої традиції та звичаї, які особливо стосуються  сім’ї.

З нагоди Дня родини ми підготували для своїх користувачів книжкову виставку «Зберемо воєдино всю свою родину». Тут знайшли своє місце книжкові новинки, а також книги, які вже вподобали наші користувачі.





середа, 2 липня 2025 р.

Мандрівка в зелену аптеку

  Важливо з самого дитинства вчитись розуміти і бачити красу природи. Впізнавати рослини, дерева і кущі в " обличчя", бути здатними читати "зелену"книгу довкілля. 

   Куди б ми не пішли – чи то до лісу, чи то на луки, поле, скрізь нас зустрічають рослини . А що ми знаємо про них? Мабуть, не так уже й багато. А про них варто знати більше. Останнім часом винайдено багато лікувальних властивостей рослин. Лікарські рослини є тим місточком між людиною і природою, тією рятівною соломинкою, за яку хватається хворий.

Ми із дітьми вирішили помандрувати довкіллям і познайомитися із найпоширенішими лікарськими рослинами нашого села.

Калина (кущ) -  Не було в народній медицині корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай.Свіжі ягоди з медом та водою вживають при кашлі, серцевих захворюваннях, мають заспокійливу дію. Соком калини очищають обличчя, щоб рум'янилось.

Горобина (кущ)– сухі плоди, сік свіжих ягід і квітки горобини застосовують при дизентерії.Водні відвари вживають як мочегінний, жовчегінний і кровозупинний засіб.

 Липа(дерево) -  Здавна липовий цвіт у вигляді гарячого настою вживають як потогінний засіб, добре ним полоскати горло, особливо при ангіні, використовується як засіб проти застуди і кашлю. Також липовий чай використовується у косметиці.

 

Звіробій(трав.) -  Засобом від 99 хвороб називають звіробій в народі. Він має протимікробну дію.Він цілющий у свіжому та сухому виді. Готують із трави звіробійне масло, яке застосовують у компресах для лікування ран, опіків. Свіжу траву звіробою розтирають і прикладають при ударах. Добре допомагає при грипі, коли болить  голова.

 

Подорожник(трав.)  -  це рослина, яка росте при дорозі. Листя подорожника використовують щоб, швидше зупинити кров. Сік із подорожника покращує апетит. Насіння  використовують  при захворюванню шлунка.

 

Кульбаба (трав.) -  використовують як квіти так і коріння. Вони покращують апетит, регулюють  роботу шлунка, лікують цукровий діабет. Із квітів готують варення, салат, супи. В косметиці використовують як засіб видалення веснянок.

 

Ромашка(трав.)  -  нею промивають різні рани, полощуть горло, п'ють чай, якщо болить живіт. Використовується у косметиці.

 

Шипшина(кущ) -  плоди дуже багаті на вітаміни. Вживають відвари, чай при всіх важких хворобах, коли камінь або пісок у нирках, після операції.

 

Каштани (дерево) -   з плодів роблять настої, а потім стирають ноги та руки, коли болять.

 

Кропива(трав.)  -  має багато вітамінів. Відвар з кропиви являється гарним засобом для укріплення волосся на голові.

 

Деревій(трав.)   сік деревію з медом вживають для покращення апетиту, покращення обміну речовин, при хворобі печінки, сам сік використовують як кровоспинне.


Лопух(трав.)  -   листя лопуха прикладають до суглобів для знеболення. Відваром з кореня лопуха  миють волосся, щоб не випадало.

 

Материнка(трав.)  -  п'ють напій з материнки при хворобі шлунка, кишечника, горла, при простудних  захворюваннях, від зубного болю.

 

Нагідки(трав.)   застосовують при порізах, язві, лишаях, хворобі очей, печінки, шлунка, золотусі.

 

Верба(дерево)  -  кора застосовується як кровоспинний, дезінфікуючий засіб. При болях в ногах  використовують ванни. При опіках застосовують відвар з молодих гілочок верби.


Дуб(дерево) у напої з жолудів є бета-каротин, крохмаль, ефірні масла. Такий напій корисний для серцево-судинної системи людини, при розладі шлунка і хронічних захворювань травної системи.

 

Береза(дерево) Лікуватися можна соком, листям, бруньками і навіть корою. Сік корисний при захворюваннях жовчного міхура. Березовий сік допоможе впорається з втомою, авітамінозом, слабкістю, відновить сили організму.

 

Сосна(дерево) у пригорщі зелених шишок сосни вітамінів та мікроелементів більше, ніж у кілограмі імбиру та лимонів разом узятих.  Сушену хвою використовують для лікування простудних недуг — кашлю, нежиті, ангіни, трахеїти і бронхітів, ГРВІ та грипу.

 

Смородина(кущ)- чорна смородина містить дубильні речовини, солі калію, вітамін С та ефірну олію,  стимулює травлення, роботу підшлункової залози, печінки, нирок та селезінки. Рекомендується лікарями як системний протизапальний засіб.

 

Бузок(кущ)-Лікувальною сировиною є не тільки квіти, а й бруньки, листя та кора. Препарати з бузку мають протизапальну дію, використовуються для зниження рівня цукру в крові та для лікування шкірних захворювань. 

 

Малина(кущ)Свіжі ягоди малини мають специфічний приємний смак і аромат, втамовують спрагу і покращують травлення. Включення в раціон ягід малини або продуктів з них значно прискорює лікування різних захворювань шлунково-кишкового тракту, так як вони мають протиблювотні, протизапальні і знеболюючі властивості.

 

 М’ята(трав.)  - незамінний засіб при застуді, головних болях і запамороченнях, при відсутності апетиту теж приймають м’яту. М’ята відмінно стимулює і налагоджує роботу печінки і жовчного міхура. Якщо запор або навпаки пронос, здуває живіт, нудить, то теж допоможе м’ята. Вона відмінно відновлює роботу кишечнику. М’ята – відмінний розслаблюючий і протизапальний засіб.

 

Волошка(трав.)  - добре допомагає при запальних процесах в нирках, відвар волошки застосовують для промивання очей під час кон'юнктивіту або механічних забруднень очей, чудово знімає головні болі.

 

Календула(трав.)  відвар знімає запалення, сприяє швидкій регенерації, що дозволяє використовувати рослину для лікування шкірних поразок; нормалізує артеріальний тиск ;проявляє антимікробну дію, бореться з сезонними вірусами, бактеріальними інфекціями; позитивно впливає на стан органів дихання.


 Чистотіл(трав.)-  використовують для зняття спазмів мускулатури, зниження тиску і лікування стенокардії. Застосовують при задишці, захворюваннях легенів, серцевій та бронхіальній астмі, склерозі судин головного мозку, інсульті, ревматизмі. Вважають єдиним засобом для лікування і профілактики раку.

 

Чебрець(трав.)-  його вживають для лікування шлунково-кишкових захворювань, при нервових хворобах, безсонні, цукровому діабеті, перевтомі. 

 

Чорнобривці(трав.)-  Травники називають – ліками проти багатьох хвороб. Кажуть, чай з цих квітів знімає біль у шлунку, діє, як заспокійливий та сечогінний засіб, їх додають в узвар. Також лікарські властивості чорнобривців допомагають при діабеті, випадінні волосся, болях у суглобах, знімають запалення і борються з бактеріями.

 

   Природа дбає про нас, допомагає нам, лікує від різноманітних хвороб. Тільки треба розуміти її, спостерігати за нею, вивчати її. І тоді природа подарує нам здоров'я – найцінніше багатство.